“Інваліди

Гур Корен

Переклад з івриту Мар’яна Бєленького

За примірником, що надав автор.

 

Анотація

Сімейка бандитів і контрабандистів намагається переслати  кокаїн у Македонію. Син голови сімейства знайомиться з групою “людей з особливими потребами”, що як раз збираються до фестивалю самодіяльних театрів у ту ж Македонію. От через них вони й збираються надіслати матеріал. Контрабандист хоче стати спонсором театру, але тут з’являються проблеми…

“Інваліди” — не дуже комерційна назва, але автор на ній наполягає.

Я б назвав цю п’єсу :

 

“Мистецтво — у маси!

(Не відходячи від каси)”

 

Дійові особи:

Великими літерами я виділяю наголос.

Тув’є Джорно – голова сім’ї

Віра – його жінка, швачка

ЦуріЕль, їхній син, 26 лет.

ТІран – їхній працівник

Артисти самодіяльного театру “Втілення мрій”:

  1. ЦАхаль, 20 років, незначна ступінь розумової відсталості

Астар, 24 роки, сліпа, грає Джульету

Ніна, 42, глухоніма, грає няню Джульети. Її “текст” обозначено хххххххх

КахАне, 23 года, страждає на синдром Аспергера

Надив 38, слабкий слухом. Грає сіньора Капулеті, св’ященника, аптекаря.

ХЕмда, 43 года, зайва вага.  Середня ступінь розумової відсталості. Грає пані Капулеті.

ЯнОн – 39, легкий ступінь розумової відсталості. Грає Тібальта.

КЕшет 38 років, жінка-режисер.   

Значення імен

Тув’є – хороший.

Цуріель  – “Бог – скала моя”. Псалом 22. 

Цахаль – абревіатура “Армія оборони Ізраїля”

Кахане – нащадок першосвященників.

Надів – добрий

Хемда – приємна

Янон, ТІран  – не знаю

Кешет – веселка

Астар – Эсфир, Эстер.

Слов’янські імена Віра, Ніна — це нічого не значить. Віра, Ніна, Маша, Соня – популярні імена у Ізраїлі.

©Гур Корен, Тель Авів, тел. 9723 6436211

gurkoren4@gmail.com

Російської він не знає. Спілкуватися англійською або на івриті.

© Переклад Мар’ян Бєленький, Єрусалим, тел. 972507415301

belenky25@gmail.com

 

У “цитатах” з Шекспіра  не використано відомих перекладів. Це “обробка”, яку зробила режисер  Кешет.

Ява 1

 

Салон наречених “Віра”.  Віра шиє. Цуріель з мобілою.  На стіні – портрет Віриного батька.

 

Радіо: А зараз – новини культури. Мінфін заявив про скорочення фінансування державних бюджетних закладів культури. Це означає зрізання дотацій театрам, музеям, клубам та іншим закладам. З нами на линії – прес-секретар театру…

У Цурієля дзвонить мобильник.

Тув’є: Ну, що там?

Цуріель :  Усе нормально, батьку.

Тув’є: А чого ж він дзвонить увесь час?

Цуріель : Згідно з аплікацією, літак вже над Македонією.

Тув’є: Ну, а зараз що?

Цуріель . Тріангуляція змінилася. Шукаємо нові точки А, B ,C.  Це простий алгоритм для визначення позиції об’єкту у трьохмірному просторі.

Віра: Ти як з батьками розмовляєш? Що це за слова?

Цуріель :  Слухай,  зараз не маю часу для довгих пояснень.

Тіран: Цурі я у вас лише робітник охорони. Але так з батьками не розмовляють.

Цуріель : Пояснюю популярно. У пакет з матеріалом я вмонтував супутниковий передавач. Який працює як GPS. Тобто ми отримуємо інфу про позицію літака у реальному часі. Прямо з пуза клієнта.

Віра: Так ти йому у пузо, окрім двох кіло кокаїну, втиснув супутникову тарілку?

Цуріель : Мамо, я ж не вчу тебе шити сукні для наречених.

Віра: Але я хочу зрозуміти.

Тув’є: Та добре тобі, Віро, нашому генію можна довіритися. Він же спеціаліст у цій справі. Хайтек.

Віра: Хайтек… Мій тато загортав матеріал у газетку, клав у портфель, давав курʼєру, і казав “Ну, да все добре!” Ось і увесь хайтек. Слава богу, жили і горя не знали.

Цуріель : Щоб загорнути два кіло кокаїна у газету, не треба було викликати мене з занять посеред семестру.

Віра: Синку, ти таки розумний, але твій дідусь теж був не дурень.

Цуріель :  Але ж ви мене викликали з занять. “Бо тато сам не справляється”.

дзвонить телефон

Віра: Салон весільного вбрання “Віра” слухає.

Тув’є: Знайшла час для отих суконь.

Віра: А що, краще виписувати квітанції на фірму “Тув`є, экспорт кокаїну ТОВ”? …Алло… . Я вам добавила вишивку перлинами, розширила  виріз… Мамі привіт…на все добре….

Цуріель : Мамо, у нас п’ять хвилин  до посадки літака…

Віра: Це плаття для нареченої Гіля Кашрі з твого класу. Тобі б, до речі, теж не заважало б…

Цуріель : Скажи їй , що половину ціни цього плаття я оплачую. Це мій подарунок на весілля.

Віра: З чого це ти такий щедрий? Це ж  2500 доларів.

Дзвінок

Цуріель : Сіли. Пройшли часи дідуся. Зараз хайтек.

Віра: Хайтек хайтеком, але перш за все, треба бути людиною. Дідусь-небіжчик казав, що справжній чоловік повинен познати жінку і прибрати людину. Але для отих двох речей аплікацій ще не придумали.

Цуріель :  Ну прибрати людину — не проблема. Але якщо для того, щоб вести справи нашої фірми, мені доведетсья оженитися – хай батько шукає іншого спадкоємця.

Віра: А чому б тобі і не оженитися?  Ти що, інвалід? Слава богу, усе на місці. Ти з порядної сім’ї.

Тув’є: Цурі, мати тобі паганого не бажає.  “І приліпиться чоловік до жінки і стануть плоть єдина”. Здається це Черчилль сказав.  Розумна була людина.

Ну ким би я був без Віри?

Віра: Ось, учись у батька – що таке любов.

Цуріель : “Любов” — це гормон ферромон,  який прискорює метаболічні процеси у організмі.

Віра:  У кого, може, і феромон, а у нас із твоїм батьком – любов. Оти мені вже технічні універсітети!

Тув’є: Жіночко! А якщо нам піті щось поїсти? Візьмемо нашего сина ,

а такоже еволюційне чудо, що зветься Тіран.

Тіран: Можна у шашличну Рацона піти.

Цуріель : Я вегетарианець.

Тіран: Ну так візьмеш курку.

Тув’є: Я сплачую за усіх. У нас, слава богу, отот буде пара зайвих мільонів.

Тіран: Може, мені індичку взяти?

Дзвінок

Цуріель : Тихше! Там щось трапилося. Зв’язку нема.

Тув’є:  А ну, увімкни радіо.

Тіран вмикає

Диктор: Термінова вістка з Македонії. У пасажирському літаку, що щойно приземлився у аеропорту Скопле, раптово скінчався ізраильтянин Гіль Кашрі.

Віра упускає плаття

Причина смерті– розрив  двох пакетів кокаїну, які були у шлунку небіжчика.

Продовжуємо випуск новин…

 

Вимикають радіо. Пауза

Віра: Так ви відправили туди Гілі Кашрі?

 

Тув’є: Весілля – справа не дешева. Одне тільки плаття 2500 доларів. Хотілося дати людині трошки заробити.

Дзвінок

Цуріель : Це  наш клієнт з Македонії.

Тув’є: Скажи, що посилка затрумується.

Віра: До коли?  2500 доларів коту під хвіст.

Тув’є? А я тут при чому? Хто ж знав, що у нього алергія на кокаїн.

Віра: Я маю підозру, що це плаття замовниці вже не потрібно. Але теж мені проблема. Доставити наркотики у Македонію. Мій батько це на раз робив. А ти вже два роки тужишся і все ніяк. Скільки ми вже втратили на твоїх експериментах? Два міліони?

Тув’є: Півтора.

Віра: Кому були потрібні оті тріангуляції?

Цуріель : Це прикре непорозуміння. Певне, він з’їв щось, що повищило кислотність шлунку.

Віра: Невже так складно закинути отой нещасний кокаїн в оту Македонію?

Людей мого татуся ніколи не ловили.  И усе проходило чистенько.

Цуріель : Клієнт відключився. Не хоче більше з нами працювати.

Тув’є: Який якісний товар був! Сам би використав, але гроші потрібні.

Стук в двері

Тув’є: Заходьте!

 Входять Надів и Кахане

Кахане: Добрий день! Ми – члени театральної групи “Втілення мрії”. Це  театр для людей з обмеженими можливостями. І ми ходимо по нашому району, просимо допомоги.

Тув’є: Там що, полиційна машина на вулиці?

Надив: Коли ви зі мною розмовляете, дивіться на мене. Я читаю по губам. Я глухий.

Тув’є: Полиція! Ви бачили поліцію?

Надив: При чому тут поліція?

Кахане: Добрий день! Ми – члени театральної груп “Втілення мрії”. Це  театр для людей з обмеженими можливостями. І ми ходимо по нашому району, просимо допомоги.

Тув’є: Ви дуже не вчасно.

Кахане: Ми беремо участь у міждународному фестивалі для людей с обмеженими можливостями.

Тув’є: Так вам гроші потрібні?

Надив: Дайте йому закінчити, він же напам’ять вивчив.

Тув’є: Ну, давай.

Кахане: Добрий день!

Добрий день! Ми – члени театральної групи “Втілення мрії”. Це  театр для людей з обмеженими можливостями. І ми ходимо по нашому району, просимо допомоги.  Ми беремо участь у міжнародному фестивалі для людей с обмеженими можливостями. Будь ласка, скільки можете.

Тув’є (дістає купу грошей) Ось вам, і будьте здорові!

Надив: Тисяча шекелів! У нас нема таких квитанцій.

Тув’є: Та годі, не треба. Йдіть вже.

Кахане: У цьому році фестиваль відбудеться у Македонії.

Надив: Годі  Кахане! Дуже вам дякуємо, пане.

Тув’є: Стривай (Кахане) : А ну, скажи ще раз.

Кахане: Ми беремо участь у міжнародному фестивалі для людей с обмеженими можливостями…

Тув’є: Так де ваш фестиваль буде?

Надив: У Македонії.

Тув’є (радісно): Так вас нам сам бог надіслав.

Кахане: Ми маємо квитанції на 10 шекелів, 15, 20, 25, 50, 75…

Світло гасне

 

 

 2

Танцюймо

 

Районний клуб. На сцені грають сцену балу з “Ромео і Джульети”.

На сцені – Астар, Цахал, Ніна, Кахане, Надів, Хемда, Янон. Усі – у масках, пізнати їх неможливо.

Поки актори не зняли масок, глядач не повинен навіть підозрювати, що це — люди з “особливими потребами”.  Грають, може, і не чудово. Але хіба у вас у театрі завжди грають у повну силу? 

Надів:

Добрий вечір, панове та пані,

Вас усіх я щиро вітаю.

Тільки не треба біля стінки стояти

ви ж прийшли сюди танцювати.

Грає оркестр, л’ється вино.

Танцуємо усі разом зі мною. 

 

Танці. Цахаль и Кахане – Ромео та Меркуціо

 

Цахаль: Меркуціо, хто це там танцює?

Кахане: Не знаю, дорогий брате.

Цахаль: Чудова дівчина. Як сонце серед хмар. Біла голубка між чорних воронів.

 

Танц. Янон (Тібальт) з Хемдою (пані Капулеті),Надів (сіньор Капулеті)

Янон: Голос Монтекі я пізнаю за сто километрів. Де ж мій меч? Зараз я з ним розрах..юсь.

Хемда: Що таке, Тібальт? Чого ти такий злий?

Янон: Це же Монтекі, наш найзлійший ворог.

Янон: Він тут не один. Де мій меч? Я увесь горю, не знаю від чого.

Надив: Тільки не у моєму домі! Тримай себе в руках.

Цахал (підходить до Астар, бере її за руку) Пробачте, ясновельможно пані, що я торкнувся вас. Я житті не стрічав такої вроди.

Астар: Я зовсім не серджуся, ясновельможний пане!

Цахал: А нащо нам дав бог уста? Давайте ж помолимося разом.

Цілуються. Цахал (знимає маску). Гей, що там таке?

Усі знімають маски.  Хемда тягне на сцену сумку, відкриває.

Цахал: Пробачте, але я спинив репетіцию. Це не професіонально!

Ніна: хххххххххх

Надів: Усе йшло добре! Жаль, що спинили.

Хемда: Хто-небудь хоче бутербродика з авокадкою?

Кешет: Не зупинятися! Незважаючи ні на що!  Ктось забув текст – продовжуємо! Ктось впав зі сцени – продовжуємо! На когось впала сокира – відтягуємо його і продовжуємо!

Ніна: ххххххххххх

Кешет: Вірно, Ніно! У театрі такий закон.

Кешет : Продовжуємо.

Кахане: Послухайте історію про дві сім’ї з Верони. ..

Надив: Стоп, Кахане.

Кешет: Ми ж стілько репетирували, нам тиждень залишився до виступу, а ви спиняєтеся посеред дії.

Астар: Це не ми, це Цахал.

Цахал: Вірно. Тому що Астар цілується взаправді. У театрі є способи, як показувати поцілуй.

Астар: Пробачте, я не змогла утриматися.

Цахал: Це не професійно – цілуватися на репетиціях.

 

Ніна: хххххххххх

Цахал: Ти не маєш рації, Ніно.  Я вже з багатьма дівчатами цілувався.

Кешет: Продовжуємо. Астар, не ціловатуся взаправді. Тільки обозначати. Якщо ми тут усі почнемо цілуватися…

Хемда: Я ціловалась тілько з Гиладом з хостелю, але без  язика.

Кешет: Завіса.

Цахал: Замісьць цілуваться, вчила б краще текст.

Астар: Якщо ти так боїшся моїх поцілунків, так поцілуй мене у дупу.

Кешет: Припиніть сварки! Астар – тобі попередження! Ще одна – я знайду тобі заміну.  У нас за тиждень вистава!

Ніна:ххххххххх

Кешет: Це правда, що Ніна сказала?

Астар: Надів, що Ніна сказала?

Надив: “Ми ще не впевнені, що поїдемо, а все сваримося”

Кешет: Стоп, Кахане. Голова місцевої ради сказав, що поїдемо.

 

У Кешет дзвонить телефон

Ніна ХХХХХХХХХХ

Кешет:  Пробачте, але це дуже важлива розмова (виходить).

Надів: Поїдемо. Треба продовжувати збирати кошти.

Хемда: А як ні  – виступимо тут, у клубі. Недаремно ж стільки готувалися.

 

Входять Тув’є і Тіран

Надив: Оця людина дала мені 1000 шекелів. А у нас не було таких квітанций. У нас є 20, 50, 100.

Цахал: Стоп, Кахане. Чим ми вам можемо допомогти?

Янон: Хай кожен принесе свої квітанції, тоді вистачить.

 

Усі шукають квітанції

Тув’є: Та не потрібні мені ваші квітанції! Я тільки хотів запитати.

Входить Кешет: Пробачте, у нас зала тільки до п’ятої години.

Надив: Кешет,  він дав мені 1000 шек.

Янон: І він сердиться, що йому не дали квітанції.

Тув’є: Я не серджуся.

Кешет:  Дуже дякуємо, але це вже не актуально. (Дістає 1000 шек. Дає Тув’є).  Ми не їдемо. Я тільки що говорила з головою місцевої ради. Нам не дали грошей.  Але ми зможемо грати тут, у клубі.

Цахал: Я не гратиму у клубі!

Хемда:  Давайте ще грошей наберемо.

Кешет: Ми збирали на костюми. На квитки треба значно більше.

Ніна: ХХХХХХХХХХХХ

Усі згодні

Кешет: Мені теж дуже прикро….

Тув’є: Вельмишановні панове артисти! Я Тув’є… я люблю оті… постановки…я ж за тим фахом працюю.

Янон: Так пан артист?

Тув’є: Ну, не так вже, щоб дуже…

Кахане: У театрі є артисти, режисери,  художники декорацій, художники костюмів, гример,  помреж, продюсер.

Тув’є: О! Я продюсер.

Цахал: Я так і думав.

Тув’є: У мене було багато усяких там… вистав. За великі гроші. Так ви їдете у Македонію?

Хемда: Вже ні…

Астар: За тиждень.

Тув’є: Я вам куплю 8 квитків. Туди і назад. Бо я дуже полюбляю усяке мистецтво

Кешет: Пройдіть поки сцену бала,  я хочу поговорити з вельмишановним паном продюсером…

Тув’є: Тув’є…

Надив: Сцена балу. Кахане, ти зараз Меркуціо.

Кешет: Пане  Тув’є, ми числимося при міському відділі культури, вони переказують нам гроші з минсоцзабезу….Тому я пропоную вам внести ваші гроші до мінсоцзабезу, а вони вже нам перекажуть.

Тув’є: Нащо це? Я вам пропоную напряму.

Кешет : Ми не можемо брати гроші у приватних осіб. Треба створити фонд…

Тув’є: Фонд. Директор, замісник, секретарша, приміщення, телефони, компьютери, прибиральниця… Усі вони почнуть туди своїх родичів пропихувати. Вам нічого не залишиться.

Але, якщо моя пропозиція вас не влаштує, я знайду інший театр.

Кешет: А ви не будете втручатися у творчий процес?

Тув’є: Та нащо мені ваш творчий процес! Я просто бачу хороших людей і хочу допомогти.

Який ви маєте реквизит?

Кешет: Ніякого. Я маю сюрреалистичне розуміння театрального простору. Мені отой сценічний реалізм не до вподоби. Пустий простір! Комуністична “система Станіславського” давно себе віджила.  Геть четверту стіну! Як американці на Місяц літали без отої “системи”?

Тув’є: Але… .реквізит якийсь потрібен…

Кешет: Пробачте. Але дуже дивно, що незнайома людина вирішила нам допомогти просто так.  Ви навіть не запитали, що ми тут граємо.

Тув’є: Як раз збирався запитати.

Кешет: “Ромео і Джульета”. У моїй обробці.  Панове, знайомтеся! Це  Тув’є, наш продюсер. Він нам допоможе поїхати у Македонію.

Голосна реакція участників

 

Хемда: Тув’є, я тебе люблю (кидається його обіймати).

 

Кешет: Навіть не знаю, як вам дякувати.

Тув’є: Тільки одним – доброю якісною виставою. Ви усі маєте чудовий вигляд. Навіть не помітно що — це – розумово відсталі.

 

Дуже напружена пауза

Кешет: Пане Тув’є, пробачте. Тут таких нема. Тут є люди з особливими потребами.

Оце Янон, він грає Тібальта.

Тув’є: А які у нього “особливі потреби”?

Кешет: Ну, в нього невеличка затримка розумового розвитку. А це — Кахане. Яка в тебе роль?

Кахане У виставі я – Меркуціо, а у житті — Кахане. Прошу не плутати.

Тув’є: І він теж….

Кахане: У мене сіндром Аспергера.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%90%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0

 

Це — одна з прояв аутизму, але сьогодні цього терміна не використують.

Кешет: Геній як усі Аспергери. А це — Хемда. Хемда, скажи нашому продюсеру, що у тебе.

Хемда: У мене — з авокадкою, але я вам можу приготувати, з чим захочете.

Кешет: Хемда у нас чергова. А це – мій помічник Надів, у нього слабкий слух.

Тув’є: (кричить): Привіт!

Надів: Не треба кричати. Я просто мушу вас бачити, коли ви говорите.

Кешет: А це Ніна.

Ніна: ХХХХХХХХХХ

Кешет: Вона каже – добре, що у нас є люди, не байдужі до мистецства. Астар, вона грає Джульєту.

Астар:  Я сліпа.

Кешет: А це наш Ромео – Цахал.

Цахал: Спасибі вам за готовність допомогти.

Тув’є: А він що, теж…?

Астар: Легка ступінь розумової відста…..

Цахал: Нема у мене ніякої відста… Це межовий стан, але IQ у мене як в усіх. Я міг би і в армію піти, якби не алергія на баклажан.

Тув’є: Скажить, Кешет. Ось ці усі  “з особливими потребами”, ви можете на них покластися? Вони не забудуть текст?

Кешет: Вони усі професійні актори! Хочете побачити сцену з вистави?

Панове, покажемо нашему спонсору Тув’є сцену на балконі.

Тув’є: Та не треба, я вірю…

Янон: Ми — справжні актори і дотримуємося тексту.

Кахане: У цій сцені я граю дерево в саду Джульєти.

Кешет: Готові? Поїхали!

Артист беруть в руки гілки, зображують дерева в саду Джульетт.

Астар входить “на балкон”

Цахал: Тихо. Ось світло у вікні. Це схід сонця. Джульєта – сонце.

Астар: Ромео, чому звуть тебе Ромео?

Цахал: Так зви мене “коханий”. Теперь моє це імʼя.

 

Входить Цуріель

 

Цуріель : Тато, у тебе мобільника вимикнуто.

Тув’є: Тссс – тут вистава.

Астар: Як ти сюди потрапив, коханий?

Цахал: Мені любов дорогу показала.

 

Світло гасне

 

 

Ява 3

Ми з шоу бізнесу

 

Салон весільних суконь “ Віра”

Тіран и Тув’є пакують кокаїн у пакети. Цуріель  записує, а також розповідає сюжет вистави. 

Приходить Ромео, а вона вже — бац — у могилі лежить собі, нікого не чіпає. Він допиває отруту з пляшки- брик- з кінцями. Тут вона встає, бачить таке діло – штрик себе кинжалом.

Обом кранти. Такі діла.

Тув’є: . Який ідіот це придумав? По 14 років обом, їм вчитися треба, а вони одне одного ножиками штрикають. Де були їхні батьки?  Їх треба позбути батьківських прав за недогляд за дітьми.  До речі, вони зараз прийдуть.

Цуріель : Хто?

Тув’є: Режисерша і ота сліпа прийдуть вибирати плаття для Джульєти.

Цуріель : Давайте краще поміркуємо — як там товара доставляти?

Тув’є: Ну як? Кладемо  усе у портфель одному из наших мутантів. Охоронець у аеропроту питає “Ви самі пакували свої речі?” А наша мудація відповідає (імітує мову розумово відсталого) “Я граю у виставі “Гобео і Джульеда”. Охоронець нічего не перевіряє, ще дає йому півника на паличці. Так що я ставлю на інвалидів.  Надійно, вигідно, і платити кур’єрам не треба.

Двери розкриваються. Тіран и Тув’є схоплюються з пістолетами. Віра входить.

Віра: Цурі, ось телефон дочки Мир’ям Зана, перша академічна ступінь, хороша дівчинка, майже дівственниця.

Тіран:  Тув’є, я знайшов кандидата на доставку товару. Інвалід війни, у протезі купа місця.

Тув’є: Спасибі, але я вже домовився.

Віра: Ти дійсно розраховуєш на отих інвалідів?

Тув’є: Я не сказав “інваліди”. Люди с особливими потребами.

Віра: У мого батька був принцип – не перевозити матеріал з теми, хто не знає, що він везе.

Тув’є: Твій батяня перевіз 50 таблеток экстазі у задньому проході пуделя. Пудель знав?

Віра: Пуделю не дадуть 20 років за контрабанду наркотиків.

Тув’є:  Моє прізвище Джорно. І тепер мій бізнес зветься “Продюсерська фірма “Джорно та  син”

Віра: Продюсер! Ти хоч раз в житті бул у театрі?

Цуріель : Коли мені було 7, батько  водив мене на “Пінокіо”.

Віра:  У нас сер’йозний бізнес, ми не можемо покладатися на розумово відсталих.

Тув’є: Вони не розумово відстали, вони…

Цуріель : Старт ап фірма.

Тув’є: Саме так! Після Македонії я повезу цю виставу по усьому світу. Я поверну наші контакти у Празі, Будапешті, Берлині!

Цуріель : Зараз вони прийдуть вибирати сукню.

Віра: Хто?

Тіран: Джульєта. Вона виходить заміж за Ромео.

Віра: Тув’є, я не працюю з розумово відсталими. Це негативно відображається на престижі фірми.

Тіран: Це люди з особливими потребами.

Входять Кешет і Астар. Кешет бачить пістолети у руках “продюсерів”, дещо здивована. 

Кешет: Що це таке?

Цуріель : Це я пояснюю Тірану, що таке дуель.

Кешет: Чудовий  реквізит! (бере пістолета з рук Тув’є) Майже як справжній! Де ви такий дістали?

Тув’є: А, це у нас з минулої антрепризи.

Кешет: Де?

Тув’є: “Пінокіо”.

Кешет: Я щось не пам’ятаю, щоб там….

Цуріель : Ну ви ж знаєте отих режисерів. Викаблучуються. У нього там кіт, якого зустрів Пінокіо, розмахує пістолетом.

Кешет: А це що? (показує на ящик з кокаїном)

Тув’є: Це… у нас реквізит для  вистави. З життя контрабандистів. Тіран, занеси реквизита усередину.  А це – Віра, моя жінка. Во допоможе вам вибрати плаття.

Тіран ставить ящик у примірочній ширмі.

Цуріель : Моя мама – швець, плаття ш’є. Мамо, у нас є що-небудь для Астар?

Віра: Ні.

Цуріель : Але є плаття для нареченої Кашрі. Думаю, вона вже на цьому тижні заміж не вийде.

Віра: Роздягайся там (вказує на ширму)

Астар: Де?

Цуріель показує жестами, що Астар сліпа

Віра: А… я думала, що вона (показує жестом палець навколо скроні – розумово відстала) Цурі, допоможи дівчині?

Астар: Дайте мені ваше плече задля опори.

Цуріель  веде Астар за ширму

Кешет: Хто це на фото?

Віра: Це мій батько. Він був видатний антрепренер. Але під час антрепризи сталася аварія. Він загинув смертю хоробрих. У нашій антрепризній справі велика конкуренція.

Тув’є: Я  після нього успадковав ций антрепризний бізнес.

Віра: І з тих пір у нас антрепризі не такі вдалі.

Кешет: Ви маєте рацію. Зараз часи не дуже добрі для мистецтва. Наша влада повинна зрозуміти, що зі всіх мистеств для нас найвашливішим є театр.

Тув’є: З усі мистецтв для нас найважливіше те, що не потребує жертов.

Я вам зроблю з “Ромео та Джульєти” такого шлягера, що ми з ним дійдемо до Берліну.

Кешет: Гастролі у Німеччині – це моя мрія.  Бертольд Брехт, Фрідріх Дюренмат….

Віра йде за ширму і допомогає Астар надягти плаття.

Кешет (примірює фату): Два роки тому я ледве не вийшла заміж за одного відомого модельера. У нас вже була замовлена зала, розіслані запрошення. Але через напругу від почав пити. Я ставила тоді Чехова і знаходила пусті пляшки за сценою. І тоді я сказала – або я, або віскі.

Тув’є: Ну, є ще джин, горілка, коньяк.

Тіран: Нелегкий вибір.

Кешет: Ктось може відвести Астар до клубу на репетицію?

Цуріель : Я піду.

Кешет: И ще прохання. Допоможіть нашій зірці вивчити сцену весілля (дістає текст).

Тув’є: Тіран, віведи Астар куди ії треба, і купи що вона захоче (дістає бухту грошей).

Кешет: Ви не знаете, де можна дістати кінжал? У нас фінальна сцена.

Тув’є: Такий підійде ? (дістає ніж с пружинкою)

Кешет: Чудовий реквізит! Ви займаєтеся сценічними боєм?

Тув’є: І таке буває.

Тіран і Кешет йдуть.

Тув’є: Цурі, почитай пʼєсу, і виріши, який нам потрібен реквізит (вказує на ящик с кокаїном, йде).

Цуріель : Астар, мені сказали допомогти тобі вивчити роль.

Астар: Яку сцену?

Цуріель : Весілля

Астар: Терпіти не можу цю сцену.

Віра: Мій теж. Він не вірить у любов. Усі вірять, а він – ні. Їй 24 роки. Академступінь. Ну і дівчина теж нічого собі. Скільки я його прошу – зателефонуй.

Цуріель  : Мамо, досить!

Віра: Навіть подружки у нього нема. У його роки без коханки! У мами — салон весільних суконь, а син злісно відмовляється  жонитися. Ну це, якби твоя мати була оптометристом.

Астар: Моя мати була зубним лікарем. Вона померла.

Віра: Ой. Пробач.

Астар: Та добре. Вона мені не дозволяла жувати жвачку, а зараз я можу скільки завгодно.

Сліпа сирота – трагічний образ.

Цуріель : Ну так не дивно, що тобі дали Джульєту.

Астар: Ну да. Це через концепцію “любов сліпа”.

Цуріель  : Чому ж Ромео не сліпий?

Астар: Любов зробила його розумово відсталим.

Цуріель : Це правда. “Любов” — це  типове проявлення  розумової відсталості. Психічна хвороба. Нормальні люди цим не займаються.

Астар ходить у весільному платті.

Цуріель : “Любов” — це гормон ферромон, який прискорює метаболічні процеси.

Віра (крутить Астар біля дзеркала) Ну як? Красуня! Цурі, допоможи дівчині вивчити текст. (йде)

Цуріель : Мені просто читати, а ти повторюватимеш?

Астар: Давай.

Голос Віри: Оженися, зануда!

Цуріель  : Мамо, не заважай, ми працюємо.

Астар: “Істину неможливо висловити словами”… Що за нісенітниця!  Я ніяк не можу зв’язати своєї ролі з цими словами. Я терпіти не можу отого Цахала, як я можу кохати його на сцені? Добре,  давай ще раз.

Цуріель : А є хтось, кого ти любиш?

Астар: Ну є.

Цуріель : Дивись на мене, тобто у мій бік. Уяви собі, що я той, кого ти любиш.

Астар: “Істину неможливо висловити словами.  Може, якийсь жебрак може її оцінити.

Але твоя  любов – це таке майно, що постійно дорожчає.  Її неможливо вимиряти”.

Тут ми цілуємося. Тобто я і Ромео.

Цуріель : Ще раз?

Астар: Давай.

 

Світло гасне

 

4

 

 

Клуб. На сцені — Астар и Цуріель. Посеред сцени — труна 

 

Цуріель : “Джульето, якщо ти радієш як і я,

Розкажи усьому світу, як ми станемо щасливі, коли поберемося”.

Джульета: “Істину неможливо виразити словами. Твоя любов – це таке майно, що постійно дорожчає. Його ціну неможливо виміряти”.

Надів: Зв’язка між нами встановлено на небесах (наближається до неї, щоб поцілувати)

Цахал: Не цілуватися взаправді!

Кешет: Стоп! Цахал, нарешті вийшло так, як я задумала.

Хемда: Дуже чуттєво.

Цахал: Спасибі Хемдо. Дякую, Астар, що ти нарешті вивчила свого тексту.

Ніна: ХХХХХХХХХХ

Цахал: Хто їй допомагав?

Астар: Ну, яка різница.

Ніна: ХХХХХХХХХХ

Цахал: Хто?

Надив: Цуріель , син нашого антрепренера.

Кешет: Попроси його, щоб він вивчив з тобою сцену з гайвороном.

Ніна: ххххххххх

Надив: Ніна питає – чи він тобі став до вподоби?

Астар:  Він лише допомагав мені вивчити текст.

Хемда: Так у вас..

Астар: Та ну. Але він симпатичний…

Цахал: А як саме він тобі допомогав?

Астар: На відміну від тебе, він слухає, коли я граю роль.

Хемда: А так у вас любов чи шо?

Астар: Та що ви до мене причепилися? Я навіть не хочу про це казати.

Кешет: Перерву закінчено. Зараз — сцена бою!

Янон і Кахане

Янон: Меркуціо, хотів би я з тобою перекинутися парою слів.

Кахане: Ну що це за пара слів? Може, вважаєш за краще це ? (виймає меча)

Янон: Ну тоді й мій меч заговорить.

Кахане: Нема нічого краще, ніж вбити когось зранку.

Янон: Меркуціо, тебе бачили поруч з Ромео.

Тіран и Цуріель  виносять на сцену труну. Ставлять на сцену, роблять жести – нічого, продовжуйте. 

Кешет: Стоп!  Шо це таке? Нащо тут труна? Пане імпресаріо, що це таке? Пояснить, будь ласка

Тув’є: Реквізит.

Кешет: А нащо він мені?

Тув’є: У вашій виставі купа мертвих тіл, треба ж їх кудись дівати.  Обидва отруяться, куди їх потім?

Надів: А як же ми втиснемо отого реквізиту у літака?

Тув’є: Ми про це вже подбали. Труна розбірна. Розпихаєте по своїм валізам. Труна – це дужа важлива річ у господарстві. Мало чого може статися, а труна вже тут.

Цахал: Я не збираюся ніяких трун возити.  Я артист, а не могильник.

Тіран: Мистецтво потребує жертов.

Кешет: Ми ж домовилися, що ви не будете втручатися у постановку.

Тув’є: А я не втручаюся. Можете поставити реквизита, куди захочете.

Кешет: Мені не потрібно ніякого ідіотської  труни!

Тув’є: Чому це ідіотської? Дуже пристойна труна. Навіть жаль закопувати.

Цахал: І ми не хочемо, щоб ваш Цуріель  допомагав нашій Астар!

Астар: Ідіот! (йде).

Тув’є:  Тіран замовляв цю труну у столяра червонодеревника.  Морений дуб.

Кешет: Я дуже ціную ваші зусилля, але я тут режисер. Я вирішую, що нам потрібне, а що ні.  Моє ім’я вказано на афиші.

Тув’є: Я б вам тут усю Верону збудував…

Кешет: Надів, винеси це!

Цуріель : Та ви тільки подивіться, які можливості вам відкриваються. Це ж унікальна трактовка. Тут у нас буде додатковий сценічний простір (залізає на труну) Залізайте усі сюди! Звідси відкривається чудовий краєвид на Верону….

Цахаль: Я не збираюся залізати на труну!

Цуріель : Та ви подивіться на цей товар!  Це ж просто мрія! (лягає у труну) тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами над ставами верби зеленіють! Давайте спробуємо хоч одну сцену!

Кешет: Припустимо. але (шепоче)  у нас специфичні артисти, вони можуть невірно це зрозуміти.

Тув’є: Браття,  ви ж згодні працювати з оцим реквізитом?

Ніна: ххххххххх.

Усі згодні з Ніною.

Хемда: Ми згодні.

Кешет: Сцена дуелі  з Ромео. Почали! Побачимо, як воно піде концептуально.

Кахане – ти Меркуціо. Цахал, заходь.

Цахал заходить. Труна — посеред сцени.

Янон: Ось той, кого я ненавиджу.

Ромео: А я тебе люблю, Тибальт. Що скажеш? Сюрприз? Когнітивний дісонанс?

Янон: То, що ти зробив, пробачити неможливо. Діставай свого меча!

Тув’є: Чудово грають. Навіть краще ніж раніш. Ось що значить підібрати вірний реквізит.

Цахал: Клянуся, я нічого поганого тобі не зробив.

Пауза

Кешет: Кахане, текст! Ти Меркуціо.

Кахане: Послухайте розповідь про дві сім’ї з Верони. Пара нещасних закоханих…

Цахал: Стоп, Кахане.

Кахане:  Сумна історія кохання, що привела до жахливих наслідків….

Кешет:  Він спочатку зарядив.

Кахане: Тибальт, коли тобі є що сказати, кажи!

Дістає меча і починає бійку з труною.

Кешет: Стоп, Кахане!

Кахане ламає стінку труни.

Кешет: Заберіть реквізит!

 

Сцена 5  Це був гайворон

 

Роздягальня у клубі. Цуріель  и Астар закінчують репетицію. На сцені (не видно) Тіран дає урок сценічного бою.

Астар: “Я поцілую ці уста, може, там ще лишилася отрута. Я тебе люблю”. Ну ось, усе.

Цуріель : Думаю, ти вже готова для генеральної репетиції.

Астар: Ти теж. Ти вже весь текст вивчив.

Цуріель : Авжеж. Я ж стільки ваших репетицій бачив.

Астар: Знаєш…  Я не сліпа. Тільки роблю вигляд. Бо мені б не дали головну роль у звичайному театрі… Це жарт. Я просто відчуваю, коли ти на мене дивишся.

Тув’є: Ну жарти жартами, а ми ще не вирішили, як реквізита перевозити.

Астар: Ти вже йдеш, коханий?

Цуріель : Ні, ми ще не вивчили усе.

Астар: Я вивчила. З тих пір, як ти навчив мене бачити того, хто переді мною, у мене все пішло. Навіть Цахал  для мене не такий вже розумово відсталий.

Цахал (поза сценою) : Кешет, я не можу працювати  з цим психопатом! Є межа усьому! (входить, тримається за підбите око. За ним входять Тіран і Кешет).

Тіран: Цахал, повернися  негайно! Бо інакше я не знаю, що я з тобою зроблю…

Цахал: Кешет, він мені вже погрожує.

Кешет: Повернися на сцену!

Цахал: Ні за що! У нас сценічній бій, а не справжня бійка.

Тіран: Якби я бився з тобою насправді, ти б вже не розмовляв взагалі.

Кешет: Цахал, повернися! Нам треба продовжувати.

Цахал:  Я повернуся. Але  тільки тому, що я – професіонал.

(йде)

Кешет: Тіран, я теж полюбляю тотальний театр, але треба бути з ними пом’ягше. Це ж актори особливі.

Тіран: Вони б’ються за свою честь!

Кешет: Але це можна зробити більш художньо.

Тіран і Кешет йдуть

Цуріель : Так про кого ти думаєш, коли розмовляєш з Ромео?

Астар: Про того, кого я кохаю. Але, звісно, це самообман. Адже “любов — це лише хімічна реакція”.

Цуріель  і Астар: “Гормон ферромон прискорює метаболічні процеси у організмі”.

Астар: Я думаю про свого батька.

Цуріель : Він теж був…

Астар: Сліпий? Ні. Я народилася з глаукомою і у 7 років була вже сліпа.

Меняе батько привчив до театру. Мені спочатку було нудно-  якісь люди ходять по сцені, розмовляють. Але у театрі був буфет. Після вистави він купував мені жвачку і мамі не казав. Вгадай, на яку виставу він повів мене у 8 років?

Цуріель :  “Пінокіо” ?

Астар: “Медея”.

Входить Хемда. Цурі шукає на своїй мобілі “Медея”. Що воно таке?

Цуріель : Хемда, чого тобі?

Хемда: Астар, він до тебе залицяється?

Цуріель : Чого?

Хемда: Я хочу подивитися. Я ні разу не бачила, як залицяються.

(Сідає як у театрі)

Астар: Хемда…

Хемда: Та годі, не хочете – не треба (йде).

Цуріель : Медея, яка вбила своїх дітей назло чоловіку. Файненька вистава для дівчинки 8 років.

Астар: Мій татусь був людиною особливою. Під час вистави він мені шепотів, що роблять актори, який вигляд мають декорації. Останнє, що ми з ним дивилися — “Ромео та Джульєта”

Цуріель : Він, мабуть, пишатиметься, коли побачить тебе у ролі Джульєти.

Астар: Ні, він не прийде.

Цуріель : Я можу його привезти та відвезти на своїй машині.

Астар: Ні, він хворий. Краще давай ще раз пройдемо сцену з гайвороном.

Входить Тіран: Цурі, тебе батьки кличуть.

Астар: Вже йдеш, коханий?

Цуріель : Вже ранок. Ти чуєш гайворона щебіт?

Астар: Це  соловей.

Тіран: Та який там до біса соловей! Це я, Тіран.

Цуріель : Ти мов сонця промінь серед ночі

Тіран: Де? (оглядається)

Цуріель  : Коли я залишуся, то загину.

Тіран: Цурі! Що це за дурниці ти верзеш?

Астар: Залишся! Хоча б на мить…

Цуріель : Мене уб’ють, коли піймають тут. Але нехай! Хай я загину поруч з коханою.

Астар: Ну йди, то голос солов’я.

Тіран: Що ви таке верзете?

Ромео: Прощальний поцілунок…Мирний….

Тіран йде. Входить Ніна, с мобільником Астар.

Ніна: хххххххххх

Цуріель: Вона принесла твій телефон.
Астар: Алло!

Ніна:хххххх

Цуріель : Ніна, я не зрозуміла тебе.

Астар: Що? (йде)

Тув’є (входить): Цурі, нам треба провести засідання з приводу антрепризи.

Цуріель : Тату, я знаю як відправити наш реквізит. Тільки давай післе репетиції….

Віра (входить) : Після не вийде. Твого батька треба рятувати.

Цуріель  : А чи не можна його врятувати після репетиції?

Віра: Негайно відправляйся до міської лікарні, друга терапія, Єхиель Коппель. До вчора він був паралізований, не розмовляв, але теперь повертається до життя.

Тув’є: та ну. Поки що тільки пальцем ворушить.

Віра: А завтра відкриє очі, прийде в свідомість, і розповість, хто кинув у нього гранату на  Голубиному пляжі.

Цуріель  : Тато?

Віра: І дідусь. Але дідусю вже, слава богу, втрачати нема чого. …..

Цуріель  : Коппель? Це чий? Під ким він ходить?

Тув’є: Та це взагалі не наш. Випадково під руку підвернувся.

Цуріель :  Нащо ж треба було гранату?

Тув’є Та йди розбери з такої відстані.

Цуріель .  И що ж зараз?

Віра: Треба, щоб він не прийшов у свідомість.

Надів (входить): Привіт. (Сідає поруч з Ніною)

Тув’є: Я розберуся з ним після фестивалю.

Віра: Цурі поїде.

Цуріель : Я?

Віра: С цим хлопцем треба розібратися, поки він не почав розмовляти. Потім буде пізно. Цурі, тебе вже давно пора проявити себе у сер’озному ділі.
Цуріель : Стривайте. Він же усього навсього пальцем ворухнув. Що це означає?

Віра: Це означає, що тобі вже треба проявити себе у ділі. (Тув’є протягує Цурі пистолета. Той бере, але дуже неохоче)

Цуріель : Мамо, ти б Медею зграла, у тебе би вийшло.

Віра: Мені швейної роботи вистачає, куди мені ще халтурити по тих театрах.

Цуріель йде.  

Тув’є: Віра, ти не боїшся за сина?

Віра: Хто був на Голубиному пляжі — я чи ти? У нього вийде.  Інакше наша робота не для нього. Інакше йому доведеться усе життя прозябати чесною людиною.

Кешет: В Астар не бачили?

Віра: Хіба ж я тебе не підтримую?  Я ж усе заради тебе роблю.

 

Янон (входить): Ніно, пішли, репетируємо сцену Джульєтти с нянечкою.

 

Входить Кешет, за нею – усі артисти

 

Кешет: Сцену Джульети і нянечки ми не репетируємо. Джульєта зникла.

Ніна: ХХХХХХХ?

Кешет: А це означає, що її нема. Зникла.  Так професіонали не роблять. На дзвінки не відповідає. А до генеральної лише день.

Тобто, у нас буде “Ромео і Джульєта” без Джульєти. Здається, що до такої трактовки ще ніхто не додумався.

Цахал: Кешет, що тут таке? Астар зникла. Цурі зник. Що це означає?

Хемда: Та любов у них, ось що…

 

 

6

Люди і рослини

 

Больница. Койка, а в нй – пацієнт, до нього йдуть різні трубки. Він непритомний. Входять Тіран и Цуріель .

Тіран:  Головне у театрі – це конфлікт.  От наприклад. Людина хоче дофіга грошей, а у нього нема. Ось вам і конфлікт. Ти хочеш, щоб я зайнявся клієнтом?

Цуріель: Добре,  я сам. Стань на шухері біля дверей.

Тіран: Ну, давай, з богом. Перший – не останній.

Цуріель  хоче відключити трубки, але тут входить Астар. Вона палкою прокладує собі дорогу, але видно, що вона тут не вперше. 

Астар: Тату! Ти ворухнув пальцем? Лікарі говорили, що цього не буде, але я була впевнена, що це станеться. Ти мене чуєш? Якщо так, ворухни пальцем, я тебе тримаю за руку.

Я тобі вже розповідала про продюсера, який везе нас у  Македонію. Його син допомагає мені

вчити роль  Джульети. . Ну, коли ти вже почнеш відповідати? Коли ти розплющиш очі?

Ой! Він ворухнув пальцем! Він мене чує!

 

Дія 2

 

 7

Клуб. Генеральна

Надив: Джульето!  У четвер тебе видадуть заміж за якогось там барона.

Астар: Я вже заручена з Ромео і більш нічією не буду. І цей кінжал про це попіклується.

Надив:  (дістає пятилитрову цистерну) Ось пляшка отрути. Впий її до кінця…

Кешет: Що це?

Все: Де?

Кешет: Надів, що це у тебе в руках?

Надів: Наш продюсер дав мені це. Це пляшечка отрути.

Кешет: 5 литрів? Цього вистачить на усю Верону, ще залишиться на Венецію та Флоренцію. Пане продюсер, що це таке?

Тув’є: пляшечка отрути

Кешет:  5 литрів?

Тув’є: Ми повинні, перш за все, піклуватися про глядача. Маленьку пляшечку навіть з перших рядків не буде видно. А оцю – навіть з балкону побачать.

Кешет: У великого Шекспира сказано “Візьми оцю пляшечку”, а не “візьми оцю пятилітрову цистерну і випий  до кінця”. У нас реалістичний театр!

Тув’є: Ну який тут може бути реалізм, коли усі говорять віршами. Це гіпербола. Художнє перебільшення. Такий творчий доробок. Оригінальне режисерське рішення. Адже ми презентуємо нашу країну.

Кешет: Через  пятилитрову цистерну?

Кешет: Я усе зрозуміла. Отой ваш реквізит, дзвінки до Македонії. Вас не цікавлять доля наших акторів, моя режисерська трактовка. Ваша мета зовсім інша.

Тув’є: Ну, цікаво.

Кешет: Ви хочете бути режисером!

Тув’є:  Як ви здогадалися?

Кешет: У нас кожен розбирається у театрі, футболі та політиці. Між іншим, режисер – це фах. Цьому вчать в інституті і здають екзамени. Якщо ви дійсно хочете допомогти — допомагайте артистам готуватися до вистави.

Кешет йде, Входить Віра

Віра: Де Цурі ?

Тув’є: Мене інше хвилює. Ми ще не вирішили, як доставлятимемо реквізита.

Віра І це єдине, що тебе хвилює?

Віра: (кричить за куліс) Тіран, йди сюди! (до  Тув’є) А то, що  твій син зник – це тебе не  хвилює?

Тув’є: Завтра вже вилітаємо, а я ще не знаю, куди дівати увесь реквизит.

Віра: У платті Джульєти я зробила  5 внутрішніх кишень.

Тіран: Ви мене кликали?

Ніна: хххххххх

Віра: Давайте по одному. Тіран, сідай. Ніно, примір це. Де мій син?

Тіран: Не знаю.

Ніна: хххх?

Віра: Так, я добавила тобі тут і тут.  (Тірану) Ви були у лікарні?

Тіран: Так.

Тув’є: Виконали замовлення?

Тіран: Так.

Тув’є:  Ти чи Цуріель ?

Тіран: Цурі.

Тув’є: Ти сам бачив?

Тіран:  Так.

Входить Янон.

Янон:  Пане продюсер, а де моя карнавальна маска?

Тув’є: Ви повинні самі стежити за своїми речами.

Янон йде.

Віра: Як він виконав завдання?

Тіран: Прилади показують, ніби усе гаразд, а насправді нічого не працює.

 

Входить Хемда

Хемда: Віро, я дуже хвилююся. Увесь  наш хостель прийде дивитися генеральну. Хто-небудь хоче бутербродика с тунцем?

Віра: Дівчинко, примір плаття. Ну як!

Йде Хемда, входить Ніна

Віра: Тіран, що сказав Цурі?

Тіран: Він сказав “Підгони машину!”. Я підігнав.

Віра: Не прикидайся ідіотом. Куди ви поїхали потім?

Входит Астар: Віро, мені сказали забрати плаття.

Віра: Ось, будь ласка.

Астар: Цурі  прийшов?

Віра: Поки ні.

Тув’є: Астар, тобі за годину на сцену. Ти повинна сконцентруватися.

Астар йде

Тіран: Я його спитав – тебе відвезти додому? Він каже – ні, мені треба подумати.

Віра: Ну, і куди ти його відвіз думати?

Тіран. Він просив на Голубиний пляж.

Входять Янон і Надив

 

Янон: Продюсер, Надів теж не знає, де його карнавальна маска.

Тув’є: Надив, ти ж помреж, зберися!

Віра: Він пістолет взяв.

Надив: Я відповідаю за артистів.  Нагадувати, щоб усі вчасно ходили до вбиральні. Не вистачало мені ще стежити за вашим реквизитом.

Тув’є: Реквізит – це теж твій обов’язок. Без реквізиту нема театру. Театр починається з реквізиту. Це хто сказав?

Янон: Шекспір?

Янон и Надив йдуть.

Тув’є: Тіран, чому ти залишив Цурі одного на пляжі?

Тіран: Я його запитав – чи хоче він тут залишитися. А він мені: “Я скриюся тут,  під покровом ночі” .

Віра: Скажи Джульеті, щоб прийшла до монаха о 12 ночі.

Тув’є: Без тебе мені життя нема, Джульето!

Віра: Любов, любов мене сюди принесла.

Тув’є: Тіран, що сказав Цурі?

 

Входить Астар

Астар: Віра, це – моє плаття?

Віра: так. А що?

Астар: Цурі прийшов?

 

Тіран: Астар, що сказав Ромео на початку сцени на балконі?

Астар: « Лише той, хто не мав рубців від ран…»

Тіран: Вірно.

Астар: А чому у мене тут ізсередини пришито  п’ять великих кишень?

Входять артисти у сценічних костюмах.

Янон: Антрепренер Тув’є, я знайшов свою маску.

Тув’є: Чудово.  Тіран, прижени сюди машину.

Янон: Тепер ми поїдемо у Македонію. Бо ми відповідальні за себе.

Тув’є (у свій мобильник): Ало, це Тув’є, потрібно дещо прояснити.

Кешет (входить): Панове, я мушу повідомити вам неприємну вістку.

Тув’є: До нас їде ревізор?

Кешет. Якби ж. Цахал у лікарні.

Усі: Що с з ним?

Кешет. Він поїв баклажанів. А у нього на них алергія. Він не зможе грати. Тобто ми не їдемо нікуди.

Тув’є: Ми нічого скасовувати не будемо.  Давайте Цахала у будь якому стані.

Кешет:  Баклажани – це для нього смертельна отрута.

Ніна: ХХХХХХХ

Тув’є: Саме так! В усій моїй кар’ері продюсера не було, щоб актер, головної ролі, нажерся кабачків перед прем’єрою.

Кешет: Баклажанів

Тув’є: Якщо він знав, що у нього алергія, якого ж біса він їв оті чортові баклажани саме перед прем’єрою. Це безвівдповідальність. Зняти його з ролі! Звільнити з театру!

Кешет: Нам доведеться скасувати виставу (в залу) Вельмишановні глядачі ! На жаль, ми вимушені на цьому закінчити. Гроші за квитки вам повернуть у касі. Пробачте.

Тув’є: Ніхто нікуди не йде! Вистава продовжується. Лікарі в залі є? Який засіб є проти алергічного отруєння? Я піду подивлюся в інтернеті. (Йде)

Ніна:ХХХХХХ

Кахане: Отож. Догралися.

Входить збуждений Цуріель .

Цурі: Астар, послухай!

Астар: Цурі, куди ти дівся? Тебея усі шукають. Ми усе скасували.

Надів: Цей ідіот обжерся баклажанів.

Цурі: Астар, нам треба побалакати наодинці.

Янон: Уся моя сім’я приїхала на генеральну здалини .

Хемда: Весь наш хостель прибув щоб подивитися, як я граю маму Джульєти.

Кахане: Грати «Ромео і Джульєту» без Ромео не вийде.

Астар: Цурі, послухай…

Світло гасне.

 

Картина 8

 

Кахане: Жили дві поважні сім’ї у Вероні. На пару закоханих впала важка доля. Обидва загинули.

 

Сцена балу

 

Цурі (в ролі Ромео): Ти назвала мене «коханий». Тепер це моє ім’я.

Астар: Як ти сюди потрапив?

Цурі: Любов мені дорогу показала.

 

Весілля

 

Цурі: Джульето, розкажи усьому світу, як ми будемо щасліві після весілля.

Астар: Твоя любов –це майно, що лише росте в ціні.

Надив: Давайте ж зв’язок священний зав’яжемо між вами перед богом.

 

Астар и Цурі цілуються

Хемда: Они цілуються по справжньому. Це нечесно! Може, інші теж хочуть!

 

Дуэль

 

Янон атакує Цурі, Кахане йому допомагає. Тібальт вбиває Меркуціо, Ромео- Тібальта. 

Хемда: Тибальте, не вмирай! Вони вбили нашого брата. Кров за кров! Смерть за смерть! Не забудемо, не вибачимо! Ромео мусить вмерти!

Надів (дає Астар пляшку з отрутою) Візьми це, дочко.

Кахане:  Ви пропустили сцену з  гайвороном.

Надів: Почуй, як ця рідина вливається у твої віни.

 

Тіран  стримує Кахане. Джульєта у могилі. 

Цурі: Ти так прекрасна навіть у могилі. Не може бути, щоб….

Кахане: Щоб ти вмерла.

Цурі: Не підказуй, я сам знаю. Чому ти там прекрасна навіть у смерті? Могила стане нашим шлюбним ложем. Останній поцілунок, прощальний, мирний.

Целует її, випивает з пляшки. Вмирає. Джульєта прокидається).

Янон: Астар, твоя репліка зараз.

(Джульєта дістає кинжала, б’є себе у груді, падає).

Хемда (ридає) Ось ранок наступив.  Навіть сонце не хоче світити, коли бачить цю жахливу трагедію.

Надив: Ото ж ідіть і розкажіть усім, яка ціна взаємної ненависті.

 

Тіран: Кінець історії Ромео та Джульєти.

 

Світло гасне.

 

9

 

Кешет: Ну годі. Можна забути текст, трошки сплутати, але ми вже рік як репетируємо! Як можна спинятися посеред дії? Цурі тут випадково, али ви ж усі профессійні артисти! Ніно, ну від тебе я такого не очікувала! Як ти могла забути  текст!

Ніна: хххххх

Кешет: Нащо мені тепер твої виправдання. Що мені тепер робити? Отруїтися з пляшечки?

Кахане: Цурі стояв не там, де стояв Цахал. І говорив у іншому темпі. І вони цілувалися взаправді, це нас збило.

Цурі: Стоп, Кахане. Астар, зніми це плаття.

Хемда: В ж не можете тут займатися вашою любов’ю, поки ми усі тут.

Цурі: Поговоримо післе генеральної.

 

Кешет: Цуріель !  Зараз ти – мій актор! Виконуй мої вказівки. Театр як і армія – це не місце для демократії.

Цурі: Я не ваш актор. Я сам по себі.

Кешет: Ти — мій актор! Твій батько розмовляв з організаторами фестивалю. Ти вписаний у програму. А про плаття ми ще поговоримо.

Хемда: Ти повинен стримувати себе на сцені. Інакже це вже сексуальне приставання. Люди ж усе бачать. А ви цілуєтеся взаправді

(Входять Віра и Тув’є)

Тув’є: Я довго молчав, але мушу зізнатися. У нас вийшов справжній шедевр!

Кешет: Пробачте, у нас репетиція.

Тув’є: А які здібності у мого сина. Це усе від батька!

Віра: Знімайте костюми, треба підігнати. Цурі, ти геніальний актор. Я завжди знала…

Кешет: Дайте нам закінчити репетицію.

Цуріель : Ні, я не можу. Скасуйте усе!

Тув’є: Ти просто хвилюєшся. Це ж твоя перша вистава.

Цуріель : Астар, нам треба поговорити.

Тув’є: Астар зайнята. Вона на репетиції. Ти теж, до речі.

Віра: Синку, ти втомився. Але давай роздумувати логічно.

Цуріель : Ну і яка тут  логіка? Як пов’язані усі ці люди з нашим бізнесом?

Тув’є: Ми – продюсерська фірма, якщо наш реквізит не потрапить у Македонію,  нашому бізнесу кінець.

Цуріель : Мене це не цікавить. Я – людина мистецтва.

Віра: І що ти пропонуєш?

Цуріель : Скасувати усе. Ми маємо інших антреприз.

Кешет: Чому? Люди цілий рік готуються.

Хемда: Чому ви не хочете з нами летіти? У аэропорту є смачні буфети. Пиріжки, тістечка.

Тув’є:  Ми летимо з вами. Цурі, мені конче треба з тобою побалакати.

Цуріель : Або скасуйте усе, або я розкажу усю правду.

Тув’є: Авжеж. Розкажи їм, що ти з  дитинства мріяв поставити “Ромео і Джульєту”.

Віра: Давай, розскажи їм усе. Зруйнуй нам усю нашу постановочну кар’еру. Потім з тобою розмовлятимуть зовсім у іншому місці. І зовсім інші люди. І жити ти будеш у зовсім іншому місці. Багато років.

Цуріель : Астар, тобі буде дуже нелегко це почути, але я маю  розказати усе.

Віра: Цурі, схаменися! У кожного імпрессаріо є свої професійні секрет. Вибовтувати їх – це підставлятися конкурентам. Люди роками працювали, вони на щось сподіваються. І тут приходить якийсь Цуріель – бах – і усе летить шкереберть. У тебе совість є? Пожалій людей.

Цуріель : Ні! Я однаково усе скажу. Ну, тримайтеся! Ви – ніякі не артисти.  Ви просто інваліди, що живете у інтернаті. Ви собі уявили, ніби ви артисти. Ви цілий рік репетируєте і не можете запам’яти свої ролі. Ви можете збудити у глядачів лише жалість.  “Бідненьки, вони ж інваліди, давайте їм поаплодуємо”. Нащо вам пертися у оту Македонію? Ви ж навіть не уявляєте де це, якою мовою там розмовляють. Виставите себе і  нашу країну на посміховисько.

Хемда,  ти можеш жувати свої бутербродики дома, нащо так далеко їхати. Ви навіть не розумієте, про що йдеться у цій п’єсі.  Я з вами не хочу грати на одній сцені. Бо я не інвалід. Я нормальний.

Астар:  І це для тебе було так важливо? Що ти соромишся грати з нами на одній сцені?

Ці люди дійсно важко хворі. Але вони змогли подолати свої телесні недоліки, и вийти на сцену. Грати як справжні актори.  Їм дуже нелегко це дається, ти бачиш. Вони кожного  дня долають свої телесні та психічні недоліки. Але ніхто з них не припинив працювати на сцені. Ніхто не відмовився від ролі. Ти не хочеш стояти на одній сцені з каліками? Ні, це ми з тобою не хочемо! Це ти інвалід.  Ти ображений богом значно більше, ніж кожен з нас. Але у нас є найважливіший орган людини – серце. А у тебе його нема. У Хемди є порушення інтелекту, а у тебе – порушення душі. Вона б з тобою ні за що не помінялася. Ми не хочемо більше з тобою мати ніяких справ. Можеш йти звідси.

Цурі йде

Астар Коли ми цілувалися на репетиції, я вже майже повірила, що є любов, що є якесь інше життя. А ти….

Хемда: Астар, він вже пішов.

Астар: Я знаю. Я йду переодягатися.

Віра: Допомогти?

Астар: Ні, я сама.

Тув’є: Пробачте його. Він це навмисне казав, щоб….

Кешет: Він має рацію. Мені не треба було у це в’язуватися. Ми не готові нікуди їхати. “Ромео і Джульєта” це не для нас. Наступного року візьмемо щось найпростіше. Якусь казочку. “Червону шапочку”

Тув’є: Я як продюсер, претензій не маю. Ми можемо їхати куди завгодно.

Кешет: Тільки я, ідіотка, могла дати цим людям “Ромео і Джульєту”.  Панове! Мені дуже жаль. Давайте припинимо це. Наступного року готуватимемо “Пінокіо”.

Тув’є: Ви не маєте права. Я інвестував в цю антрепризу власні гроші.

Кешет: Я вам поверну. Візьму ссуду у банці.

Тув’є: Тут справа не в грошах. Ви ображаєте людей. Вони стільки чекали, працювали.

Хемда: Я боюся, що з мене будуть смеятися.  Ну яка я акторка?

Янон: Я теж не дуже добрий артист.

Тув’є: Ваш театр зветься “Втілення мрій”. Як же легко ви зрадили своїм мріям! Головним мріям вашого життя! Я повірив в вас. Ви дуже сильні духом люди, якщо ви на це пішли. І теперь ви усі відмовляєтеся. Ні, ми поїдемо у ту чортову Македонію, і дамо таку виставу, що публіка ридатиме. Я розумію у мистецтві. Ви справжні артисти, без усяких знижок та поблажок.

Ніна: хххххххх

Усі згодні

Кешет: Але у нас немає Ромео.

Тув’є: Як на мене, так і Тіран може зіграти. Він такий же…. своєрідний, як ви.

Кешет (акторам): Добре, йдіть переодягатися, на вас родичі чекають.

Янон: Так ми їдемо чи ні?

Артисти йдуть.

Кешет: Ви дійсно вважаєте, що це може бути?

Тув’є: Я як продюсер з величезним стажем, хочу вам сказати – ви геній, якщо не більше. Ви зробили з цих скривдженою долею людей справжніх акторів. Ви змогли вселити в них надію.

Кешет: Ну, ви перебільшуєте. Але дякую.

Кешет йде.

Тув’є (дістає пакета з матеріалом)  Ну, а з цим що робити?

Віра: Я пошию спеціальні костюми.

Тув’є: А з Цуріелем що буде?

Віра: Не знаю, що з ним таке.

Тув’є: Наш хлопчик просто закохався.

(Входить Хемда з букетом. Тув’є ховає пакета)

Хемда: Астар, на тебе чекає машина, ти ж хотіла їхати до лікарні, попрощатися з батьком.

Віра: А що з ним трапилося?

Хемда: . Три роки тому батьки Астар гуляли по пляжу, а там були якісь розбірки бандитів.

Хтось кинув гранату. Мати померла одразу. Батько залишився паралізованим. Він досі прикований до ліжка і непритомний. Винуватців навіть не знайшли.

Віра: Отака у нас поліція! Ми платимо податки, а вони нічого не роблять!

Тув’є:  Треба ж було знати – у кого оту кляту гранату кидати. Невинні люди постраждали.

Надів: Астар, таксі чекає!

Астар: Йду.

Хемда: Тув’є, Віра, я вас люблю. Ви добрі люди (вручає квіти Тув’є, обіймає Віру, йде).

(Астар вже одягнена у своє, дає Вірі плаття Джульети. Хемда забирає Астар)

Віра: Це дочка Копеля, якщо до кого ще не дійшло…

Тув’є (у мобильник) Тіран, на сцену!

Віра: Ми відпрацювали її мати, а Тіран – батька.

Входить Тіран : Я вам хочу сказати… Уся ваша сім’я до мене добре ставился…

Тув’є: Це потім. Відпусти таксі, відвези Астар до лікарні.

Тіран: Я вас обдурив…Цурі не виконав завдання. Він не ліквідував батька Астар. Ну як він міг це зробити після усього…

Віра: Ну і що ж ми тепер робитимемо?

Тув’є: Вистава має продовжуватися. Незважаючи ні на що. Це основний закон кожного продюсера.

 

Світло гасне

 

10

 

Аеропорт. Артисти у черзі на перевірку служби безпеки

 

Цахал: А я і кажу – докторе, я не можу зараз лягати у лікарню. Я артист, я презентую нашу країну за кордоном. Що ж це буде за “Ромео і Джульєта” без Ромео?

Ніна: хххххххххх

Цахал: Але при чому тут Цурі? Він же аматор, а ми професіонали. Він однаково не міг би з нами грати.

Ніна: ххххххххх

Цахал: А де він, до речі? Він летить з нами?

Надив: Та ні. Ми йому не  компанія. Ми ж тут усі розумово відстали. А він один – нормальний.

Цахал: А чи не навпаки? Він однакого не зміг би зіграти Ромео. Як таланту нема, так на базарі не купиш.

Хемда: Але ж вони з Астар цілувалися насправді!

Цахал: Ну то й що? Це звичайна режисерська задача. Я теж так можу, якщо потрібно.

Кешет: Тіран, а де Тув’є і Віра?

Тіран: Я замісьць них. Я замісник генерального продюсера. Вони вже займаються іншою  постановкою.

Контролер служби безпеки: Добрй день, панове. Куди?

Усі: У Македонію!

Контролер: Ви самі збирали свої речі?

Тіран: Послухайте!  Це люди з особливими потребами. Їх не треба…

Кешет: Ні, нехай пройдуть контроль як усі. Чим вони кращі за інших. Хай почувають себе справжніми пасажирами, без усіляких поблажок.

Цурі входить з саквояжем

Цурі: Де Астар?

Надив: О , і ви тут. Ми ж вам не підходимо. Ми ж розумово відсталі. А ви — нормальний

Цахал:  Цурі, ви сюди потрапили по блату, як син продюсера. Ви не актор. Ви ніколи не зможете зіграти Ромео.

Цуріель: Я дуже перепрошую. Я дуже жалію про те, що казав учора. Це було просто якась паморока. Але я узяв квитки на цей рейс. Просто хочу побачити виставу. Як звичайний глядач. Я був просто ідіотом, дуже жалію.

Хемда: Ну, якщо так, ми тебе пробачаємо. Іноді і розумні люди роблять дурниці, чи не так?

Цуріель : Я дуже радий. Я хочу пройти контроль разом з Астар.

Цахал: Я тоже пробачаю. Кожен думає, що може зіграти Ромео. Але не усім бог дав хист.

Контролер: Вам хтось давав щось для інших людей?

Ніна: хххххххх

Цуріель : Астар, давай я понесу твоє плаття.

Астар: Ти знову з нами? Ти тепер розумово відсталий?

Цурі: Виходить, що так.

Контролер: Ви самі збирали свої речі?

Кахане: Ні, мені мама збирала.  У меня  6 майок, 6 пар трусів, 6 пар шкарпеток…

Янон: Це вже зараз будет магазин безмитної торговлі?

Контролер (Хемді): Вам хтось просив щось комусь передати?

Хемда: Моя подружка з хостеля дала мені маленьку книжку псалмів.

Цуріель: Астар, я маю тобі зараз сказати щось дуже важливе. Давай я понесу твоє плаття.

Астар: Та облиш плаття! Що ти хотів сказати?

Контролер: Наступний! Астар Копель.

Цуріель : Астар… мої батьки, вони зовсім не ті, за кого себе видають…

Віра и Тув’є з’являются, у великих темних окулярах, великих капелюхах, з саквояжам. и

Тув’є: Ледве не спізнилися.  О, а тут перевірка, ніби ми якісь контрабандисти. От нащо затримувати чесних людей?

Віра: Синку, а ти що тут робиш?

Цуріель : А ви…

Тув’є: А як же! Треба ж подивится на нашу антепризу. Бо гроші ж немаленьки вкладені.

Контролер: Астар Копель! Це що таке?

Астар: Це моє весільне плаття. Я вінчаюся з Ромео у третьому акті.

Цуріель : Ні! Це моє плаття!

Контролер: Ви вінчаєтеся с Ромео у третьому акті?

Пристрій контролю видає тривожний сигнал.

Контролер: Що у кишенях цього плаття?

Астар: Не знаю. Я туди нічого не клала…

Цурі дивиться на батьків. Вони ніби то ні при чому.

Цуріель : Це я! Це моє!

Контролер: Ви так полюбляєте жувальну гумку?

Астар: А шо? Тільки мені мама забороняла…

Контролер: П’ять кіло? Ну-ну! Щасливої дороги!

Цурі дивиться на батьків.

Віра: Ну що там таке? Чому затримка?

Астар: Так що ти хотів сказати про своїх батьків?

.Цуріель: Та нічого. Хороші люди. Тату, а що з нашим реквізитом?

Тув’є: Я вирішив у останній момент змінити концепцію.

 

11 Эпілог

Македонія

 

Цахал: Джульєто! Навіть смерть не стане на препоні нашому коханню! Чому ти так красива зараз, на смертному одрі? Могила стане нашим шлюбним ложем. Останній поцілунок!

Цілує Джульєту, випиває отруту з пляшки. Падає. Вмирає. Джульєта прокидається.

Я тут. А де ж мій чоловік? Я сподіваюся, що на його устах лишилося щось і для мене.

Целує його. Дістає кінжала, б’є себе у груди. Падає.

Артист виходять на сцену. Астар и Цурі лежать ну зовсім мертві, але трошечки підглядують у залу. Хемда ридає, їй важко  говорити.

Хемда:  Вже ранок настав, але сонце не хоче підійматися, коли бачить цю жахливу трагедію. Надів: Така буда ціна безпричинної ненависті.

Янон: Це була любов, якої рівних не було у світі.

 

Таки кінець

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *