Эдна Мазія

Ігри на задньому подвір’ї

 

Переклад з івриту Мар’яна Бєленького

 

П’єсу поставлено у театрі Лесі Українки:

http://www.rusdram.com.ua/rus/plays/ihry_na_zadnem_dvoreґ

 

https://zn.ua/CULTURE/igry_na_zadvorkah_vremeni.html

 

 

Від перекладача

 

 

14-літня дівчинка викаблучується поперед 16-літніми хлопцями. Хлопці їй підігрують. Чого б не потішитися.  Кінчається усе обвинуваченням хлопців у груповому згвалтуванні. Вона сама спровокувала?А  ви докажіть!

«Ти загралася. А хороші хлопці через тебе, замісць піти в армію, поступити до інститутів, праціювати, обзавести сім’ями, багато років будуть у тюрмі… “

Ви впевнені, що з вашим сином, онуком, небіжем, такого не трапиться?

П’єса для підлітків, хлопців, дівчат, іх батьків, бабусь, дідів та інших родичів.

***

 

Це одна з найпоширеніших ізраїльских п’єс, яку поставлено у двох десятках країн. П’єса заснована на реальному судовому процесі.

Девчина вступила у інтімний зв’язок з хлопцем з кібуцу. Він розповів своїм друзям, що тут “є така, що дає”.  Загрозами та шантажем її примусили вступити у зв’язок ще з 4 хлопцями. Потім – ще з чотирма. Хлопці встановили “графік зустрічей” .

Дівчина розповіда про це матері, вони звернулся до поліції.

Суд першої інстанції не побачив в цьому ніякого злочину, мовляв, вона це робила добровільно. Але, в наслідок великого суспільного інтересу, справа була передана до Верховного суду.

Виявилося що 8 хлопців вступали у сексуальний контакт з потерпілою один за одним, по черзі . Суд встановив, що потерпіла просто боялася заявляти про це, з опасіння, ославитися повією.  Звинуваченим інкримінували групове згвалтування. Але, у зв’язку з юним віком збвинувачених — 16-18, їм було призначено лише рік тюрми.

Через  7 років після цього дівчина зробила спробу самогубства. Декілька разів була у психлікарні.

На суді було процитовано пісню  Дана Альмагора: «Якщо ти кажен “ні” – може – це “так ”?

Після суду автор змінив текста” «Якщо ти кажеш — “ні” — то це таки “ні”

 

 

Дійові особи

 

Кожен актор виконує по дві ролі.

 

  1. Дебóра Мехнес, 15 років. Індівідуалістка. Має гостре почуття неповноцінності.

Вона ж — жінка – прокурор, 30 років.

 

 

  1. Асаф Сахаров, 17 років. Лідер групи, впевнений, навіть занадто.

Він же — адвокат Асафа, 33 роки.

 

  1. Шмуель Кофер, 17 років. Аутсайдер групи.

Нервовий, агресивний. Говорить швидко, відривисто. Ковтає слова. Астматик, приймає ліки.

Він же — адвокат Шмуеля, 33 роки.

Якщо глядачу ріжитеме вухо занадто єврейське ім’я, можете назвати його  Семен. Це те ж саме. Не грайте евреїв – грайте людей.

 

  1. Сéла Борохов, 17 років. «Крутий», агресивний. Коротко острижений.

Він же — адвокат Сели, 33 роки.

 

  1. Гіді Бацар, 17. Довге волосся, сережка. Рвані джинси. Палить. П’є пиво. Не хоче служити у армії.

(Служба у армії в Ізраїлі – почесна. Той хто не хоче служити — “лівак”, асоціальний тип- прим. перекладача).

Він же — адвокат Гіді, 33 роки.

 

Картина 1

 

Суд. 4 захісника і Дебора.

Темна сцена. Удар молотка. Промінь падає на Дебору. Вона  посеред сцени. Світло б’є їй в очі. Вона розгублена. Адвокати у мантіях стоять спиною до залу. Можливо, що глядач чує їх, але не бачить. На протязі сцени світло на Двору посилюється. Допит – без  агресивності.

Дебора: Я — Дебора Мехнес.

Адвокат (Асаф): Голосніше!

Дебора: Я — Дебора Мехнес.  Тоді , коли це трапилося, мені було 14 років і 10 місяців.

Пауза

Адвокат (Асаф): Ти боїшся?

Дебора: Чого?

Адвокат (Асаф): Ти чуєш мене?

Дебора: Так.

Адвокат (Асаф): Ти хвилюєшся?

Пауза

Дебора: Ні, я не боюсь.

Адвокат (Села): Розкажи про себе.

Дебора: Я не знаю. Що треба казати?

Адвокат (Шмуель): Хто ти, звідки, як тут опинилася?

Дебора: Я – єдина дитина у сім’ї.

Пауза

Адвокат (Гіді): Ще що?

Дебора: Мій батько вмер, коли мені було 5. Я живу з мамою.

 

Адвокат (Гіді): Коли ви переїхали сюди?

Дебора: Відразу після того як… усе це трапилося.

Адвокат (Асаф):  Чому ти тут опинилася?

Дебора: Вони мене….згвалтували.

Адвокат (Асаф): Проти твоєї волі?

Дебора: Я ж сказала.

Адвокат (Шмулік): У брутальній формі?

Пауза

Двори.  Я ж сказала.

Адвокат (Шмуель): Ти бачиш їх тут?

Дебора: Так.

Адвокат (Шмуель): Можеш назвати?

Дебора: Села Борохов. Шмуель Кофер, Гіді Бацар, Асаф Сахаров.

Адвокат (Асаф): Нащо ти у той день прийшла на дитячу площадку?

Дебора: Гойдатися на гойдалках.

Удар молотка

 

Картина 2

 

Стара дитяча площадка. Четверо хлопців і Дебора. Холодне світло міняється на тепле. Серпень. Спека.  Іноді чутно сірену “швидкої допомоги”. Завивання котів. Захід сонця. Повинна створитися  атмосфера відчаю, безвихідності. Стара заржавіла гойдалка скрипить. Непристойні написи та малюнки на стінах.

Дебора гойдається. Входить Шмуель. Дебора припиняє гойдалки.

Дебора: Що ти вирячився?

Шмуель: Я не вирячився.

Дебора: Не дивись на мене (гойдається)

Шмуель: Це ж стара гойдалка. Впадеш.

Дебора: Не твоя справа.

Шмуель: А чого ти так нахабно розмовляєш?

Дебора: Ой, я вже злякалася. Аж тремчу. Це ти мені записку до портфеля поклав?

Шмуель: Яку ще записку? Нічого не знаю.

Дебора: Ти там поруч крутився.

Шмуель: Не знаю я нічого.

Дебора: Після того, як ти там крутився, я її і знайшла. И не треба про мене піклуватися, я якось сама.

Шмуель: Та мені хоч голову свою розтрощи!

Дебора: Я з тобою більше розмовляти не хочу.

Шмуель: Та і я. Нащо ти мені здалася.

 

Входять Гіді, Асаф, Села. У них баскетбольний м’яч, вони його перекидують один одному.  Дебора перехоплює м’яч, кидає Асафу. Але хлопці її ігнорують.

Села (продовжує бесіду): На курси пілотів я не піду, навіть коли запросять.

(Пілот- найпрестижніша служба, там конкурс сотні людей на одне місце)

Гіді (кидает мяч Селе): Та чули вже (запалює  сигарету):  А як же. Коли отримаєш запрошення, ті не підеш. Ти побіжиш.

Шмуель Не побіжу.

Села кидає м’яча Гіді.

Асаф, Деборі: Слухай, ти б знайшла якесь інше місце?

Дебора:  Чого це?

Асаф: М’яч у голову потрапить.

Дебора: Я не боюся.

Села кидає м’яча Асафу, той хапає.

Гіді: Ти у одному класі з моєю сестрою?

Дебора: Ну то й що?

Гіді: Чому тиґ не поїхала на экскурсію з класом?

Дебора: Та ненавиджу я оті экскурсії. Я і з хлопцями та дівчатами з класу не дуже…

Гіді: Чому?

Пауза. Дивляться один на одного

Гіді: Сигарету дати?

Дебора: Які в тебе?

Гіді: «Бродвей»

Дебора: Я палю «Мальборо».  Але я свої дома залишила.

Вона увесь час дивиться на Асафа – яке враження вона робить. Але йому начхати.

Гіді: Так дати тобі?

Дебора: Давай.

Вона запалює, кашляє з незвички. Бере газету, що у неї на колінах, робить вигляд, ніби читає.

Асаф: Що ти читаєш?

Дебора: Про мотоцикли.

Асаф: Ти мотоциклами цікавишся?

Дебора: Я збираю гроші на мотоцикла.

Гіді: Якого?

Дебора: На який грошей вистачить.

Асаф: А який ти хочеш?

Дебора:  Хонда CBR 600.

Села: Тебе тільки японські цікавлять?

Дебора: Італійські теж.

Гіді: Наприклад?

Дебора: Дукаті.  851. Вдала модель.

Села: Це так.

Дебора замовкає. Вона не впевнена – чи може, хлопці над нею потішаються?

Асаф: Ну, і що ти скажеш про цю модель?

Дебора: Це добре для хвивистих доріг.

 

Шмуель:  Ніякого мотоцикла вона не купить. Балачки одні. Хоче враження зробити.

Дебора: А ось і куплю.

Асаф, Шмуелю: А ти не втручайся.

Кидає м’яч, Шмуель не встигає його схопити.

Дебора: Судзукі GS 500. Можна з других рук.

Асаф: Чого?

Дебора: Ну, я куплю. Коли гроші будуть. Я поїду на ньому до Эйлату, до Червоного моря, повз всю країну,  ніччю.

Асаф: А не боїшся?

Дебора: Я нічего не боюся.

Села: Он как.

Асаф: Ми тут збираємося у похід на мотоциклах. Через два тижні.

Хочеш з нами?

Шмуель: Та облиш її. Ти ж бачиш – це усе дурні балачки.

Дебора: А може, ще й не куплю до того часу.

Шмуель: Ти її будеш на мотузці тягти?

Асаф (Дворі): Не звертай уваги. Він у нас такий. (Крутить пальцем біля скроні)

Шмуель: Ти б обережніш будь с цими жестами. А то… (Кидає м’яча, Асаф ловить)

Асаф (Дворі): Ну, а окрім мотоциклів, що ти полюбляєш?

Дебора: Чого?

Асаф: Ну, пригоди. Хочеш піти з нами ніччю на склад?

Дебора: А що? Піду.

Шмуель: Нащо вона нам?

Села (Шмуелю): Та годі тобі.

Асаф (Двори): А рибу ти любиш?

Дебора: Яку?

Асаф: Ми посмажимо.

Гіді: А я пива принесу.

Села (до Гіді): Тебе до спецназу не візьмуть. Ти пиво п’єш, палиш.

Гіді: Ну то й що?

Села:  Тебе взгаладі у армію не візьмуть.

Дебора: Принести музику?

Гіді: А яку ти любиш?

Дебора: Різну.

Села: Ну давай, неси.

Дебора: Дві хвилини.

Асаф: Ми звідси нікуде не дінемося.

Дебора: Я скоро.

Асаф: Дебора!

Дебора: Що?

Асаф: Подійди-но.

Дебора боязно підходить.

Асаф: Щось у тебе у волоссі (виймає листика з волосся) Ну, біжи вже.

Асаф: Стривай. Принеси ще сковорідку.

Дебора: Я дві принесу.

Асаф: А нащо нам дві. Одну.

Дебора: Ну, одну. Я скоро.  (біжить)

Шмуель: Нащо вона нам на складі?

Села: Хай рибу чистить.

Шмуель: Ви з нею розважатися збираєтеся?

Села: Та ти що? Вона ж тілько у 8 класі. Та ще й якась ненормальна.

Шмуель: Я не хочу її брати.

Гіді: А чим вона тобі заважає?

Шмуель: Яксь психована. Підкладує вату у ліфчика.

Асаф: Та заспокойся ти. Чого ти за неї так переживаєш?

Асаф кидает м’яч Шмуелю. Вони кидають один одному і йдуть зі сцени.

 

 

Картина 3

 

Подвір’я суду. 4 адвокати і прокурор.

Адвокат (Гіді): Ну, що ти про неї скажеш?

Адвокат (Села): Про кого?

Адвокат (Гіді): Про прокурора.

Адвокат (Села): Сідниця у неї нічого. Маленька, але кругленька.

Прокурор: Спасибі.

Адвокат (Села): Ой, пробачте. Ми вас не помітили.

Прокурор: Чому? Дякую за  комплімента.

Адвокат (Асаф): Я пропоную закрить цього діла про звалтування. .

Адвокат (Шмуель) : Адже акція проходила за згоди потерпілої. Тай обвинувачені були неповнолітні. 17 років.

Пауза

Адвокат (Гіді): Подумайте про це, пані прокурор. А нам треба до судді.

 

Адвокат (Асаф) (прокурору): А у вас яка пропозиція?

Прокурор: Замісць зв’язку зі згоди — групове згвалтування.

Адвокат (Асаф): Що?

Прокурор: Стаття 152 Карного кодексу. 1. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) —

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

  1. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
  2. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи —

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

  1. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди — караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

 

  1. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

Адвокат (Асаф): Побійтеся бога, пані. Хлопці розважалися. Їм зараз у армію, потім- до універсітету. Нащо ламати хлопцям життя?

Прокурор: Звинувачені вступили у інтимний зв’язок з потерпілою без її явної згоди.

Адвокат (Гіді): Та що ви таке кажете, пані! Вона їх спровокувала. Вона погодилася добровільно і не пішла звідти, хоча її ніхто не затримував. У будь яку мить вона могла це припинити. 12 років тюрми? Та їм усього 17!

Прокурор: Відсутність опору не є знаком згоди. Потерпіла була залякана, знаходилися у шоковому стані. Звинувачені використали її немов ляльку.

Адвокат (Села): Чому ви хочете запроторити до тюрми хороших хлопців? Вони ж нічого не вкрали, нікого не вбили.  Суддя на це не піде. Усі знають, як воно було.

Удар молотка. Свтло гасне. Хлопці чекають на Дебору, яка пішла за музикою.

 

 

Картина 4 – продовження карт. 2

 

 Дебора підходить з переносним магнітофоном. Чутна музика. Хлопці ховаються. В одній руці у Дебори  магнітофон, в інший — сковорода. Дебора озирається.  Нікого нема. Тут хлопці віходять.

Дебора: Охоронник мене питає – ти куди? — На площадку, — кажу

— А сковорода нащо? Рибу зі складу красти?

— При чому тут риба, це в нас гра така, а сковорода замісць ракетки. (Сміється, хлопці  мовчать) Коли пійдемо?

 

Асаф: Рано ще. Там люди працюють. Треба почекати. Ти мамі сказала, що прийдеш пізно?

Дебора: А я її не питаю.

Села: Вірно. Ти ж вже доросла.

Гіді: Пива хочеш?

Дебора: Давай.

Асаф: А не рано тобі?

Дебора: Я с 13 років пʼю. А палю і раніш. (Дістає пачку сигарет. Гіді дає вогню. Я і травку палю. Нікого не питаю. Я три пляшки зараз можу випити.

Шмуель: Йди додому, до мами, до ляльок.

Дебора:  Я тебе не спитала. Мене хлопці  запросили, не ти.

Шмуель: Вони з тебе потішаються.

Гіді: (Деборі). Та годі. Випий пива, заспокойся. Нічего особливого не трапилось. Усе нормально.

Шмуель: Мерзотники (П’є пиво)

 

Гіді (Деборі): Ну, покажи нам, як ти вип’єш три пляшки зараз.

Дебора: А я зараз не хочу.

Гіді: Хочу, не хочу. Нащо було триндіти?

Дебора: Добре, давай.

Гіді: Маленьким дітям пити пиво на можна.

Дебора: Я велика. Я доросла.

Дебора: Добре. На что сперечаємося?

Асаф: Та ти хоч одну випий.

Дебора: А ось три!

Гіді (кидає їй банку) Ну, починай.

Перша пішла важко. Пиво тече прямо по ній. Гіді кидає їй другу. Ця вже йде з превеликими труднощами. Гіді кидає їй третю. Асаф перехоплює.

Асаф: Досить з неї.

Дебора: Я можу ще.

Гіді: Годі тобі.

Села: Велика дівчинка вже.

Дебора: Ви з мене смієтеся?

Асаф: Чого б це нам сміятися?

Гіді: Яка в тебе музика?

Дебора: Нік Кейв. Металіка. Паблік энеми.

Села: Ну, ти розбираєшся.

Дебора: Я попсу не полюбляю. Рок – інша справа. Попса це для старперів. Я люблю таку музику..Щоб уся отрута з організма вийшла.

Гіді: А щодо  Бітлз?

Дебора: Ну… Білий альбом нічого як раз.

Асаф: Хочеш потанцювати?

Дебора: Прямо зараз? (вона все ще не впевнена – чи не сміються з неї?

Асаф: Чому ні?

Дебора: Чого це?

Шмуель: Вони з тебе сміються, як ти не розумієш!

Села: Да ну. Просто потанцювати. Вона ж сама принесла музику. А тиы не лізь.

 

Дебора (Шмуелю): А ти не втручайся.

Села: Та чого там думати? Це ж не на Місяць летіти.

Дебора: Прямо ось так…

Села: Гіді з тобой потанцює. Він вміє. Він ходить на дискотеки.

Гіді: Заткни пельку…

 

Гіді кидає у Селу м’яч.

Дебора: Та ну… не хочу…

Асаф вмикає магнітофон. Дебора неохоче починає танцювати. Вона трохи соромиться, але й хоче показатися. Гіді посилює звук. Дебора заплющує очі, продовжує. Хлопці заводяться, підходять до неї,торкаются її тіла. Вона нібито не помічає. Шмуель в цьому не бере участі. Він тисне на стоп.

Шмуель (Деборі): Йди додому, дурна.

Дебора (збуждена танцем): А я тебе не питаю (хоче увімкнути музыку).

Шмуель: Давай, йди звідси сучко. Не заводь хлопців. Тобі ж гірше буде.

Дебора: Я вже злякалася!

Асаф (Шмуелю): Заспокойся вже!

Шмуель: Ти що, її адвокат?

Асаф: Чого це ти так нервуєш?

Шмуель: Ви її хочете у чергу усі троє?

Села: Чого тобі? Ти збуджуєшся? Відійди і виріши питання, яке в тебе стоїть. Чого ти на нас свої потайні помисли проектуєш?

Дебора (продовуже танці: Жарко!

Асаф: Остудити?

Дебора: Як це?

Асаф: Водичкою  полити.

Дебора: (хихикає): Так я ж промокну.

Асаф: Нічого, не розтанеш.

Асаф (Гіді) Йди, відкрий кран.

Гіді притаскує шланга, поливает Дебору. Вона стає уся мокра.

Гіді: Нічего, висохне. У таку спеку. Сигарету?

Дебора: Давай.

Асаф: Дебора, палити не треба.

Гіді: Та годі тобі.  Атомна війна буде раніш, ніж. Ми до старості однаково не дотягнемо.

Дебора: А я й зараз не хочу палити.

Асаф: Хороша дівчинка. Тобі не холодно у мокрому?

Села: Якщо так, можеш зняти з себе це усе.

Дебора: Та годі,  висохне на такий спеці.

Асаф: Ти де вчилася танцювати?

Дебора: Ні, я сама.

Асаф: Ти можеш далеко піти. Можеш стати професійною танцюристкою.

Дебора: Та не дуже й хотілося. Я і краще можу. Тільки от спека.

Асаф: Ти нас соромишся?

Дебора: Та ну.

Асаф: А так це було впівсили. А як же ти тоді взагалі, на повну катушку?

Дебора (знову не впевнена – чи не сміються з неї): Насправді?

Асаф: Авжеж.

Дебора: Коли я танцюю, я ні на кого не дивлюся і готова на все.

Асаф: Ну-ну.

Пауза.

Дебора: Є такі…що себе обмежують…Я не така…та пішли вони усі….

Асаф: Ну, так покажи нам ще (включає музику)

Дебора: Чого це…

Асаф: Та ну, тут усі свої, чого там.

Дебора заплющує очі і віддається музиці. Її рухи стають еротичними. Хлопці дивляться мов заворожені.

Шмуель кидає м’яч у Двору. Вона немов приходить у себе. Кидає м’яч за куліси.

 

 

Шмуель (Деборі): Йди, принеси мяча.

Дебора: Не хочу. Сам йди.

Шмуель: Дурепо! Вони ж з тебе сміються. Ти їм потрібна тільки для …

Села и Гіді штовїають Шмуеля. Він — їх.

Асаф: Іди, не заважай.

Шмуель: Чому? Тому, що ви збираєтеся з нею зробити. Вона дурна, не розуміє. Але ж ви повинні.

Асаф (Деборі): Хочеш у жмурки?  Зав’яжемо тобі очі, будеш нас ловити.

Зав’язує ій очі хусткою.

Асаф: А ти поки розкажи що-небудь.

Дебора: Чого?

Асаф: Ну ти ж пишеш оповідання у зеленому зошиту

Дебора: Звідки ти знаєш?

Асаф: Твої однокласниці розповідали. Твого оповідання опубліковано у молодіжному часописі. Может, ти будеш відомим письменником.

Дебора: А яке?

Асаф: Та який небудь. (Асаф розкручує її. Шмуель відходить, щоб не брати участь).

Починається игра. Хлопці подають голоси, вона намагахться когось схопити.

 

Дебора: Ось оповідання про 13-річну дівчинку.

Села: Як її звали?

Дебора: Це не суттєво. Я ж вигадую. Ну, припустимо, Жасмін. Її батьки розлучилися..  А мати працює допізна. А  дівчинці сумно. І з дівчатами з класу їй не цікаво зовсім.  Хочеться чогось іншого. І у неї сині губи, немов їй весь час холодно.

(хапає Гіді, мацає його, впізнає): Це Гіді. Ну, подружці цій.

Асаф: І що ж було далі?

Дебора: Одного разу подружка взяла її до одного дідуся. Він був поет, жив у підвалі з гратами на вікнах, щоб не влізли. И вони стояли зовні, а він там, усередені, и ми трошки  підняли спідниці, і він нам дав через грати гроші.

Асаф відхиляєтся, Дебора ловить Селу, впізнає.

Села: Це правда?

Дебора:  Я ж сказала, що я усе це вигадала.

Асаф: И що ви зробили з цими грошима?

Дебора  ловить Асафа.

Дебора: Ну вони купили сигарети і цукерки. А одного разу цей  старий запросив їх до себе. І сказав, що у нього були дві дочки, але їх вбили німці. Тому він хоче нас вдочерити.

Асаф: Цікаві у тебе історії.

Гіді дає їй банку з пивом. Вона випиває.  Села тримає її за руку.

Дебора (висмикує руку). Мені потрібні руки, щоб вас впізнавати.

Хлопці наближаются до неї майже впритул.

Асаф: Ти ще дівчинка?

Дебора (хихикає): Чого це? (Вона йде на голос, Асаф ховається за Шмуеля, штовхає його до Дебори, вона хапає, думає, що це Асаф, але розуміє,що ні. Знімає хустку с з очей).

Дебора (Шмуелю): А з тобой я не граю.

Шмуель: А я як раз навпаки.

Дебора (Асафу): Це ти його штовхнув до мене?

Асаф: Я просто хотів, щоб ви помирилися. А що ти проти нього маєш?

Дебора: Він мені підклав записку у портфель. А там – лайки про мене і про мою маму.

Шмуель: Дурепо! Не клав я ніякої записки.

Дебора: Він постійно мене дістає. Ніччю вештається у нас на подвір’ї.

Асаф: А знаєш, чому?

Дебора: Ну?

Асаф: Він каже, що ти підкладуєш вату у ліфчик.

Дебора: Нісенітниця!.

Села: Так покажи нам!

Дебора: Чого це?

Асаф: Та годі вам. Якщо й так, яка нам справа?

Дебора: Ні!

Села: А якщо й так? Дівчинка хоче мати вигляд дорослої. То й що з того?

Дебора: Ні, я не кладу!

Асаф: Ну, коли не хочеш показати усім, покажи комусь одному.  А я потім усім підтвержу.

Дебора молчит.

Асаф: Ну?

Дебора повертається спиною до хлопців і залу, знимає ліфчика через рукав, протягує Асафу. Асаф показує усім: Ну, бачили? Нічого нема. (Шмуелю): На, дивись.

Гіді: Шмуель, може ти вже додому підеш?

Шмуель (Дворе): Візьми ще пива. Випий 10 пляшок, що там три!

Дебора: Заткни пельку.

Асаф: Ти маєш рацію, Деборо!

Шмуель: Дебора, йди додому!

 

Дебора: Сам йди!

 

Шмуель: Ось побачиш, що вони з тобою зроблять. (Підходить до неї. Асаф його зупиняє).

Шмуель: Пусти! (Асаф його відпускає).

Гіді: Шмуель, йди додому. Ти цю дівчину не цікавиш. Вона ж ясно сказала.

Шмуель: Вона потаскушка. А ви — ідіоти.

Гіді (просгягує Шмуелю пиво): На, заспокійся.

Села (повертає  Дебору до себе): Хочеш зі мною?

Дебора: Чого?

Села: Ні? Чому?

Дебора: Я втомилася.

Села: Нічого, потім відпочинеш.

Дебора: Не зараз.

Села: А коли?

 

Дебора: Потім. Коли-небудь.

Села: А чому не зараз?

Дебора: Не хочу. Я втомилася.

Села: З чого це?

Дебора (вже готова заревіти): Не знаю.

Села: Ти щось проти мене маєш?

Дебора: Ні.

Села: Так чому ж ти так до мене?

Дебора: Я ніяк до тебе.

Села: Ми хочемо надати тобі честь.

Дебора: Яку честь?

Асаф: Ну, надати тобі теплого прийому. А то холодно.

Хлопці наближуються до неї. Вона нервово хихикає.

Асаф: Ти хоча б цілуватися вмієш?

Дебора (тихо): Ага.

Асаф: Хочеш зі мною?

Дебора ледве помітно киває і злегка цілує Асафа, ніби клює.

Асаф: И це все?

Дебора (опасливо дивиться на хлопців): Хай вони підуть.

Асаф: Це ж мої друзі. Не могу ж я їх прогнати.

Повертає її до себе і спиною до хлопців, починає пестити. Вона піддається, збуждується. Раптом він її відпихує.

Гіді: Що?

Асаф: Та ну її.

Збирається йти. Дивиться на Шмуеля.

Асаф (Шмуелю): Ну, чого ти чекаєш? Ти щось від неї хотів. Не обридно самого себе любити під ковдрою?

Дебора: Навіть коли я захочу, я зроблю це з усіма, окрім тебе.

Села: Чув, ковбой? (Підходить до неї ззаду, стає впритул)

Дебора (продовжує): Тому що ти придурок.

Асаф (Деборі): Хочеш навстоячки?

Дебора: Що?

Асаф: Ти хочеш зараз зі мною навстоячки?

Дебора: Що?

Асаф: Хочеш покачатися зі мною навстоячки? Чи боїшся?

Дебора: А чого, я не боюся.

Влізає на гойдалки з ногами, Асаф її розкачує за стегна. Йому допомагают Гіді и Села. Один зпереди, другий ззаду. ЇЇ лапають, вона хихикає. Розскачують сильніше, хлопці нахабніють, хапають її, музика посилюється.  Світло гасне.

 

 

Картина 5

 

Прокурор і четверо звинувачених. Вони спочатку стоять далеко. У ході допиту вона на них наступає.

Прокурор: Шмуэль Кофер, який був ваш сексуальний досвід до того випадку?

Шмуель: Шо?

Прокурор: Ви знаєте, що таке сексуальний досвід?

Шмуель: Ну.

Прокурор: Відповідайте.

Шмуель: Не було.

Прокурор: Села Борохов, який ви мали сексуальний досвід до цього випадку?

Молчание.

Прокурор: Не чую!

Села: А я нічого і не казав!

Прокурор: Так кажіть.

Села: (тихо) Ну, не було.

Прокурор: Чего?

Села: Досвіду!

Прокурор: Якого?

Села: Сексуального!

Прокурор: Гіді Бацар!

Гіді: Не було.

Прокурор: Чого? Тут суд, тут краткість — не сестра таланту.

Гіді: Не було сексуального досвіду.

Прокурор: Асаф Сахаров!

Асаф: Ну був. Скажімо так.

Прокурор: Скажи, ці троє  — це твої друзі?

Асаф: Так. Ми з одного потоку.

Прокурор: Села, які у вас були плани на той день?

Села: Піти на склад.

Прокурор: Нащо?

Села: Так. Розвіятися.

Прокурор:  Ви збиралися вкрасти рибу зі складу. І що було далі?

Села: Мі не пішли…

Села: Ну… у нас плани змінилися.

Прокурор: Хто ж їх змінив? Дебора?

Села: Приміром, так.

Прокурор: И що ж трапилося, коли ви прийшли на дитячу площадку?

Села: Ну…

Прокурор: Ви побачили потерпілу, і збагнули, що у вас буде більш цікаве заняття, ніж красти рибу? Так?

Села: Вона сама дала!

Прокурор: У який формі? Вона заявила: » Я хочу вступити з вами по черзі у статевий зв’язок?»

Села: Ні. Вона сказала, що зробить це з ким захоче, і коли захоче.

Прокурор: Вона назвала імена, з ким вона хоче вступити у інтимний контакт?

Села: Там окрім нас, нікого не було.

Прокурор: Вона сказала тобі: «Село, я хочу вступити з тобою у інтимний контакт»?

Села: Ні, не так.

Прокурор: А як? Послухай, це не крадіжка риби. За рибу мали б рік умовно, з заліком вашого віку та першої судимості. Вам загрожує стаття за групове згвалтування. До 20 років тюрми. Будь уважним, від цього залежить твоя доля. Так що вна сказала?

Села: Вона сказала, що зробить це з ким захоче і коли захоче.

Прокурор: Кому вона це сказала?

Села: Шмуелю.

Прокурор: Так може, вона його і мала на увазі?

Села: Ні. Вона сказала, що зробить це з ким захоче, окрім… (замовкає)

Прокурор: Окрім?

Села (киває в бік Шмуеля) Окрім нього.

Прокурор: Кого?

Села: Крім Шмуеля.

Прокурор: Тобто,  потерпіла висловила намір вступить в інтімний зв’язок з тобою, із Гіді, з Асафом, тільки не із Шмуелем?

Села (тихо): Виходить, так.

Прокурор: Тобто, Шмуель вступив з нею в інтимний св’язок без її згоди?

Мовчання

Прокурор: Не чую!

Села (кричить): Його і спитайте. Чого ви до мене причепилися! Я ж там не один був.

Прокурор: Дійдемо і до нього.  А зараз я питаю тебе. Отже,  Шмуель вступив в інтимний св’язок з потерпілою без її згоди?

 

Села (тихо): Виходить, так. Так вона ж така, вона сама говорила, що роздягається перед старими за гроші.

Прокурор: Це була художня вигадка, оповідання. І ви про це знаєте. Не треба займатися наклепами на потерпілу.

Села: Просто так такі “оповідання” не з’являються. Значить, щось таке було насправді.

Прокурор: Тепер — Гіді. Чи потерпіла висловила намір вступити з тобою у інтимний  зв’язок?

Гіді: Так.

Прокурор: Вона так і сказала?

Гіді: Ні. Вона сказала «якщо я захочу, я зроблю це зі всіма, окрім Шмуеля».

Прокурор: Тобто, Шмуель вступив з нею в інтімний зв’язок супроти її бажання?

Молчание

Прокурор: Відповідай!

Гіді (тихо): Виходить, що так.

Шмуель: Мерзотники. Що ж ви мене підставляєте! Я ж хотів вас уберігти! Я ж вас попереджував.

​Прокурор: А я вам слова не надавала!

Шмуель: Вона тільки з Асафом хотіла.

Прокурор: А з тобою?

Шмуель: Ні.  Тільки с Асафом.

Прокурор: Тобто, ти вступив з нею у інтімний зв’язок супроті її бажання?

Шмуель: Я цього не казав!

Прокурор: Троє обвинувачених вступили у контакт з потерпілою за її бажанням. Тільки ти зробив це супроти її волі. Як називається статєвий контакт з жінкою супроти її бажання?

Шмуель: Вона тільки Асафа хотіла! А їх — ні!

Прокурор: Тобто, усі інши вступили з нею у інтимний зв’язок супроти її бажання?

Асаф: Це не доказ, що було згвалтування. Вона сама напросилася. Якби вона не поводилися з нами так знахабніло, нічого б не було.

Пауза

Прокурор:  Шмуэль, ти зізнаєшся, що Села Борохов и Гіді Бацар вступили у інтимний зв’язок з потерпілою супроти її бажання?

Пауза.

Шмуель (тихо): Ну, зізнаюсь.

Він важко дихає. Приймає таблетку.

Прокурор: Що таке? У тебе напад астми?

Шмуель: Так. Я себе погано почуваю.

Прокурор: Зрозуміло.

Далі  діалог з Асафом у швидкому темпі.

Прокурор: Асаф Сахаров, хто запропонував хлопцям піти на склад?

Асаф: Я.

Прокурор: Кто запросив її до велопробігу?

Асаф: Я.

Прокурор: Кто просив її танцювати?

Асаф: Я.

Прокурор: Хто просив її показати, що у ліфчику нема вати?

Асаф: Я.

Пауза

Прокурор: Кто з усієї компанії не вступив з нею у статевий контакт?

Шмуель: Вона хотіла Асафа, але він її не торкався. Що ви до нього причепилися?!

Прокурор: На сьогодні усе. Засідання закінчено.

Світло гасне.

 

 

Сцена 6

 

Четверо адвокатів і Дебора.

Адвокати у процесі допиту наближаються до неї і стають майже впритул, як у сцені з хлопцями.

Адвокат (Шмуель): Чому ти не кричала, коли тебе гвалтували четверо?

Дебора: Я втратила голос.

Адвокат: Ти знаєш, що таке бартолініві залози?

Дебора: Що? При чому це?

Адвокат: При тому, що бартолініви залози виділяють вологу, коли жінка збуджена.

Дебора: Ну? Чого ви від мене хочете?

Адвокат (Села): Ти не кричала, бо не чула ніякої болі. Бо твоя піхва виділяла секрети. Тобто, під час так званого “гвалтування” ти була збуджена и мала від цього велику насолоду.

Дебора: Мені 16 років. Я ваших розумних термінів не розумію. Я не лікар. Я відчувала біль.

Адвокат (Села): Так чему ж ти не кричала?

Дебора: У мен голос сів. Вони мене згвалтували помимо моєї волі.

Адвокат (Асаф): Тобі потрібна перерва? Попити? Палити? Ти ж палиш?

Дебора: Ні!

Адвокат (Села): Отже , ти прийшла на дитячу площадку тому що знала, що хлопці туди приходять.

Дебора: Та ну. Я прийшла просто погойдатися.

Адвокат (Села): На гойдалках гойдаются трирічні. Це не дивне заняття у твоєму віці? Дебора: А шо? А я люблю.

Адвокат (Шмуель): Ти навіть і не плакала після цього. Ніби нічого особливого не трапилося.

Дебора: Я не могла. Я не мала сліз.

Адвокат (Шмуель): 15-річна дівчина навіть не плаче після “групового згвалтування” . Ніби нічого особливого не трапилося. А коли ж ти плачеш? Коли у тебе ляльку віднімають? Дебора:  Чи я дурна?

Адвокат (Шмуель): Так чому ж ти зараз плачеш? Коли твій батько помер, ти теж не плакала?

Дебора: Так.

Адвокат: Я тобі скажу чому. Ти цього прагла. Ти їх спровокувала. Вони реалізували твої статеві фантазії.

Пауза

Дебора: Не було у мене ніяких фантазій. Мені потрібно до вбиральні.

Адвокат (Села): Заспікойся, Деборо. Навіть якщо вони виграють процес, це не означає твоєї вини. Так склалося.

Удар молотка.

 

 

Картина 7

 

Подвір’я суду.

Адвокати та прокурор.

Прокурор: Я протестую. Ваше розслідування не має відношення до справи.

Адвокат (Асаф): Пані прокурор, ми вважаємо, що наше розлідування має пряме відношення до справи.

Адвокат (Села): Ніякої неприязні до потерпілої ми не маємо. Нам просто треба зрозуміти, що ж там скоїлося і хто у цьому винен.

Прокурор: Ваш допит втручається у інтімне життя потерпілої.

Адвокат (Асаф): У нашому випадку фізіологія потерпілої має пряме відношення до справи. Це дає відповідь на головне питання – чи було згвалтування? А відь цього питання залежить усе життя звинувачених. Чи повинні вони відбути багато років у тюрмі, або продовжувати нормальне життя.

Адвокат (Шмуель): Пані прокурор намагається безосновно звинуватити хороших хлопців у згвалтуванні. А коли ми намагаємося прояснити, що ж там було насправді, ви ще і протестуєте.

Прокурор: Ваш допит – це моральне знущання з неповнолітньої . Я зобов’язана це припинити.

Адвокат (Гіді): Ми діємо у рамках закону. Беремо до уваги, що потерпіла – неповнолітня. Тому судове засідання происходить  без доступу публіки і без оголошення у ЗМІ імені та фото потерпілої

Прокурор: Ваше розслідування — це ще одне згвалтування. На цей раз моральне.

Удар молотка. 3 адвоката йдуть, залишається лише адвокат (Асаф)

Адвокат (Асаф): Як на мене, ви маєте рацію. Увесь цей процес мене не дуже подобається.

Але ми на маємо іншого способу виявити істину.

Прокурор: Спочатку відстрілюємо, потім оплакуємо?

Адвокат (Асаф): А що робити? (Наближається) Вас можна запросити на чашку чаю?

Прокурор: З чого це раптом?

Адвокат: Ну, можна каву.

Прокурор: … Ну… може, після закінчення цього процесу… Я б не хотіла зараз відволікатися.

Адвокат: Наступного тижня у нас буде ще одне засідання з цієї справи.

Прокурор: Я думала, що ми вже закінчили.

Адвокат: Та й ми теж. Але виявилося усе не так просто. Ми будемо намагатися вести допит більш гуманним способом. (Йде).

 

 

Картина 8

 

Дебора и адвокати. Вони оточують її. Це нагадує сцену на гойдалках.

Адвокат (Асаф): Деборо, розкажи нам, що трапилося минулим літом.

Дебора: Я що? Я ходила у парк у нашому районі, Сад Троянд. Як звичайно.

Адвокат (Села): Вспам’ятай будь ласка, що там трапилося. Це дуже важливо.

Дебора: Ну, я не пам’ятаю.

Адвокат (Шмуель): Треба. Минулого року. За рік до того, як усе це трапилося з тобою.

Дебора: Нікуди я не ходила. Відчепіться. З тих пір, як батько помер, я тільки у нашому районі гуляю.

Адвокат (Асаф): Деборо, минулого літа ти гостювала у своєї тітки у Тель-Авиві.

Дебора: Ну то й що з того?

Адвокат (Асаф): І що ж там таке трапилося?

Дебора: Нічого! Я там була пару днів и повернулася.

Адвокат (Села): Чому?

Дебора: А там було нудно і спека.

Адвокат (Села): І все? Інших причин не було?

Дебора: Ні. Не було!

Адвокат (Гіді): Не треба такої агресивності. Це не йде тобі на користь.

Адвокат (Села): Ти сама розкажеш, що трапилося на подвір’ї кінотеатру, чи тобі допомогти?

Дебора: Нічего!

Адвокат (Шмуель): Доведеться тобі нагадати. Увечорі 24 липня ти зустрілася з трьома хлопцями, приятелями твого двоюрідного брата. Далі може ти сама пригадаєш?

Дебора: Я собі сиділа, нікого не чіпала. І тут вони підходять і почали з мене насміхатися.

Адвокат (Гіді): А чому 14- літня дівчинка сидить одна ввечові на брудному занебданому подвір’ї старого кінотеатру, що давно не працює?

Дебора: Яке вам діло? Де хотіла, там і сиділа!

Адвокат (Села): Ну і що було далі?

Пауза

Адвокат (Шмуель): Дебора, що було далі?

Дебора: Вони стали до мене чіплятися.

Адвокат (Асаф): Голосніш, будь ласка.

Дебора: Блузку з мене зняли.

Адвокат (Села): Он воно як. Силою зняли? Чи може, ти сама зняла?

Дебора: Ні, вони.

Адвокат (Асаф): Ну, доведеться тобі нагадати. Ти побилася з ними об заклад на 5 доларів, що знімеш блузку. До того вони тебе не чіпали.

Дебора: Ну то й що? Яке ваше діло? А потім вони почали до мене чіплятися.

Адвокат (Асаф): Після того, як ти зняла блузку. До того вони тебе не чіпали. .

Дебора: Вони чіплялися, мацали мене руками.

Адвокат (Гіді): Але ж ти не почала кричати, не вимагала від них припините це неподобство.  Чому ж ти не розповіла про це навіть прокурору?

Адвокат (Села): Як же це виходить, що хлопці увесь час до тебе чіпляються? Чому вони інших дівчат не чіпляють? Може, ти сама того хотіла и поводила себе згідно з цим?

Адвокат (Асаф): Ті хлопці чіплялися до тебе точно також, як і оці, на дитячій площадці. Тобі подобається привертати до себе увагу хлопців. Нічого поганого у цьому нема. Але чому хороші хлоп’ята повинні через тебе зламати усе своє життя? Ти усе це робила за власним бажанням, ніхто тебе не примушував.  Ти навіть і не думала звернутися до суду, поки тебе на це не підштовхнула ясновельможна пані прокурор.  Ти грала з хлопцями у кішки-мишки, а зараз вони через тебе мусять усе життя провести у тюрмі.

Дебора втрачує свідомість, осідає на землю. Адвокати підходять, підхоплюють її під руки, вона почитає з ними бійку. Тут адвокати перетворюються на обвинувачених.

 

Сцена 9

 

Та ж дитяча площадка. Дебора гойдаєтьсях. Шмуель підходить, хапає її ззаду, обіймає.  Вона противиться. Він знімає з неї плаття. Троє хлопців дивляться.

Шмуель оволадіваєє Дворою. Потім відходить. Дебора пасивна.

Гіді (гладит її волосся): Я теж хочу.

Дебора: Я втомилася.

Гіді: Нічего, це швиденько. (робить свою справу)

Дебора: Я пійду додому.

Села — Гіді: Ну, давай, твоя черга.

Гіді: (оволодіває Дворою)

Дебора: Болить… Я більше не хочу…

Гіді: Зараз, зараз, вже скоро.

Села відтягує Гіді і починає процеса. Асаф дивиться. Двори пасивна.

Села закінчує свою справу і відходить.  Дебора підходить до Асафа.

Асаф: Чому ти трахаєшся з усіма? Ти матрац чи підстилка?

Дебора плаче.

Асаф: О, знайшла  час. На себе подивися. Раніш треба було плакати.

Вий котів, стрекіт цикад.

Дебора: Вже темно. Я пійду з тобою?

Асаф: Куди?

Дебора: На склад. Ти сказав, коли стемніє.

Асаф: Додому йди, шлюшко. Помийся хоча б. Потрібна ти мені.

Дебора – до нього, він її відштовхує : Додому йди!

Дебора: Я не хочу додому. Давай підемо  куди-небудь. На склад, куди завгодно. Мені страшно. Мені погано.

Села: Добре, хлопці. Пішлі звідси.

Шмуель (дивиться на свої штани): Кров… Тобто, вона була…

Дебора перетворюється на прокурора

Панове адвокати! Дебора — дівчина, прямо кажучи, не дуже високих моральних норм. Та й печаткою мудрісті не відмічена. Мати не вділяла ії уваги, була увесь час на роботі. Дівчинка була сама по собі. Ні з ким їй було порадитися. Ій до вподоби загравати з хлопцями, заводити їх.  Чим вона могла привернути їх увагу? Тільки своїм тілом. Її поведінка, безумовно, була провокативна, і це доведено. Але хіба ж вона хотіла, щоб її згвалтували трое хлопців? Щоб її принижували, знущалися над нею?  Вони просто хотіла якоїсь гри, флірту. Але вона була зовсім самотня. Як це робиться, вона не знала. Старших подруг у неї не було. На консультації до психологів вона не ходила. Книжок не читала. Фильмів не дивилася. А вони це усе і використали. Вони перейшли усі межі допустимого. Вони проникли не тільки у її тіло, але і в  душу. Це , поза сумнівом, не те, чого вона прагнула.

Удар молотка

Прокурор: Звинувачений Асаф Сахаров не мав фізичного контакту з потерпілою. Але, тим паче, він брав активну участь у процесі. Він був загоничем дичини, а інщі добивали. Якби не він, нічого б і не було.

Удар молотка. Голос диктора по радіо. У процессі читання  прожектор висвічує

обличчя звинувачених.

Постанова суду.

Гіді Бацар засуджується до одного року полишення волі.  Села Борохов – рік. Шмуэль Кофер — три роки. Асаф Сахаров звільняється через брак доказів.

Удар молотка.

Усі йдуть. Залишаються адвокат (Асаф) и прокурор.

Адвокат: Підемо й ми?

Пауза.

Адвокат: Підемо, усе закінчилося.

Прокурор (в зал): І ви йдіть. .

Адвокат (в зал): Виставу закінчено. Але життя продовжується.

Адвокат сідає на гойдалку. Розкачується. Музика. Завивання котів. Світло гасне.

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *